Адвокатские приёмчики
Життя з повією
Він заперечував “чорнила і номери”, а вона стала його єдиною “повією” — символом довіри. Історія фатального кохання, де смерть іронічно розставляє свої печатки.
истории из жизни
Життя між селом і містом: історія Антоніни Григорівни
Програма штучного інтелекту Інтерв’юер взяла інтерв’ю у Антоніни Григорівни, 77 років. Пропоную вашій увазі це інтерв’ю. Інтерв’ю Інтерв’юер: Антоніно Григорівно, дякую, що погодилися сьогодні поспілкуватися зі мною. Розкажіть, будь ласка, яким вам запам’яталося ваше дитинство в селі? Які найяскравіші…
Розмова з собою: Як мій ШІ-аватар розповів про Полтаву і поезію
ШІ-аватар Олександра Золотухіна розповідає про Дискусійний Клуб Полтава, поезію та життя в унікальному інтерв’ю, створеному штучним інтелектом.
Розповідь мами про свою рідню
Розповідь мами, Золотухіної Антоніни Григорівни, про свою рідню
Прочитав книгу Юрія Йосиповича Чуповського «Життя прожити – не поле перейти».
Прочитав книгу Юрія Йосиповича Чуповського «Життя прожити – не поле перейти». В книзі розказано долі чотирьох сімей, які проживали на території СРСР, складні, трагічні долі, які стали такими як внаслідок збігу обставин, політичної ситуації, війни, а також суто радянської системи…
Сегодня, 29.08.2023 г. Станислава Драгомирецкого не стало
Сегодня, 29.08.2023 г. ушел из жизни Станислав Михайлович Драгомирецкий. Он долгое время болел. Возраст. Сколько ему? В районе 87. Родом он был из Ужгорода. Но после окончания медицинского института попал по распределению в Полтавскую область, да так здесь и остался.…
“История моей жизни” – эксклюзивный рассказ Дмитрия Бергера
Жизнь Дмитрия Бергера, рассказанная им самим
Полтавка в Австралії. За книгою “Життя по той бік землі”, Наталії Пошивайло-Таулер.
Полтавка в Австралії. Дискусія за книгою “Життя по той бік землі”, полтавки Наталії Пошивайло-Таулер, яка більше 10 років мешкає в Австралії.
«БАБА НЮРА, ПРИВЕТ И СПАСИБО ОТ ДОКТОРА!»
Этот мой блог был опубликован на “Полтавщине” 8.10.2012 | 13:19 *** «БАБА НЮРА, ПРИВЕТ И СПАСИБО ОТ ДОКТОРА!» Баба Нюра жила в селе. Одна. Родственников не было. Обычная сельская хата-мазанка, участочек сорок соток. Божий одуванчик. Мягкая улыбка, тихий голосочек и…
