В Дискусійному Клубі Полтава проаналізували вірш Марії Нікольської (#MaryNikolska) “Крізь завірюху вогник мерехтить“.
Наостанок Марія прочитала вірш німецькою. Перекладач – Франциска Бауер (#franziskabauer).
Згідно проведеного аналізу, у вірші дається метафоричне зображення засобу вирішення будь-яких проблем, з якими стикається людина.
Якщо з’являється проблема (“завірюха”), варто побачити “вогник” (вирішення цієї проблеми).
Навіть якщо проблема видається невирішуваною (“темнота”), однаково намагайтеся вглядітися в цю темноту і побачити світлу цятку.
“Побачити світлу цятку” – придумати вирішення.
Думайте, шукайте! Цятка завжди буде!
Намацавши поглядом цятку, думайте далі над деталями вирішення. Цятка стане більшою, переросте у вогник.
Придумане вирішення проблеми є надією. Яка вже запускає руки і ноги до роботи.
Очі бояться, а руки роблять.
І так мало-помалу проблема вирішується.
***
Дивіться нашу розмову, нашу дискусію, міркуйте і робіть власний розсудливий висновок.
Загрузка ...
