Дискусія розміщена на сайті інтернет-видання Полтавщина:
22 липня 2017 року в Дискусійному Клубі Полтава відбулася очна дискусія на тему: Чи потрібний місту традиційний шкільний ярмарок у центрі Полтави?
Аргументи на користь позиції стверджування (ТАК, потрібний) наводив Кіхот (дискусійне прізвище), позицію заперечення (НІ, не потрібний) аргументував ДемИдович (дискусійне прізвище, змінивши наголос у якому отримаємо справжнє).
Чому власне така тема?
З 15 липня у самісінькому центрі Полтави запрацював традиційний шкільний ярмарок. Упродовж двох місяців (до 15 вересня) поряд із ЦУМом на вул. Соборності торговці продаватимуть шкільне приладдя — від зошитів та ручок до шкільної форми. Продавці можуть розмістити свої лотки (торговельні палатки) у пішохідній частині вул. Соборності — від вул. Котляревського до площі перед театром ім. М.В. Гоголя.
Частина полтавців вже висловилася проти щорічного відкриття таких ярмарків. Особливо, у центрі міста.
То ж ми вирішили з’ясувати це питання за допомогою методу дискусії.
Стисло аргументи сторін:
Перший аргумент «За»
Кіхот: Це традиційний ярмарок.
Тобто, це захід, який проводиться з року в рік і вже запав у душу кожному.
Суть традиції — поняття ірраціональне.
Громада Звикла.
Кожному комфортно до того, до чого він звик.
Прибери те, до чого звикли — відчуєш дискомфорт. Громаді стане некомфортно, зле. Але ж ми то хочемо, щоби було добре.
Перший аргумент «Проти»
Демидович: Любой базар это в первую очередь мусор.
Поэтому торговля в центре Полтавы это ещё одна мусорная точка.
И это в центре города, куда в первую очередь приезжают туристы, где прогуливаются горожане.
Зауваження Кіхота до першого аргумента «Проти»:
Але ж сміття утворюється в нашій діяльності постійно. Його прибирають двірники. Щодо даного ярмарку — сміття прибирають в тому числі підприємці, які там торгують. Тому питання сміття є стандартним і без проблем вирішується.
Другий аргумент «За»
Кіохот: Підприємницька активність.
Наше місто славиться невисокою підприємницькою активністю. Разом з тим, будь-які її прояви стимулюють до цього інших. Базар — це в першу чергу концентрація такої активності. Але ж багатство у світі існує саме завдяки підприємництву і підприємливим людям. То ж якщо ми ставимо завдання стати багатшими, потрібно сприяти усім доречним намаганням досягти цієї мети.
Другий аргумент «Проти»
Демидович: Ярмарок в данном месте перегораживает проход и проезд для технологического транспорта.
В том числе к арке.
А это ведь уже нарушение законодательства. Даже если формально нормативы не нарушены, но по сути это значительные неудобства для такого транспорта.
А если пожар?! А если какая-либо авария?! А скорая как подъедет?!
Зауваження Кіхота до другого аргумента Демидовича:Насправді проїзд звужується, але він не загорожується. Тобто, і технологічний транспорт має місце, щоби проїхати, і людям є, де пройти.
Третій аргумент «За»
Кіхот: Скупчення дитячої енергії в центральній частині міста.
Власне під енергією ми розуміємо особливі психо-емоційні прояви дітей.
Те, що викликає у нас розчулення, що допомагає нам спуститися з вершин власної дорослої зарозумілості і згадати, якими ми були, коли ще були по дитячому щирими.
Мабуть, що дитяча шкільна зграя в центрі то не так вже й погано.
Третій аргумент «Проти»
Демидович: Мне не нравится внешний вид этой ярмарки, с эстетической точки зрения он выглядит плохо.
Это же как раз место, где полтавчане, гости города большей частью прогуливаются. Это, собственно, визитка нашего города.
И эта визитка вся прикрыта уродливыми палатками?
Если откровенно, то моё мнение одно: полтавчане проголосуют, быть или не быть этому ярмарку, своей гривной. Если нет, то прибыли нет и торговец уходит навсегда.
Висновок за наслідками дискусії
Олександр Золотухін: Дискусія закінчена. Особисто мій висновок, який випливає виключно з наведених аргументів (який доречніше назвати підсумком аргументів), такий:
Шкільний ярмарок — це традиційний захід, до якого звикли полтавці. Звісно, будь-які подібні заходи є джерелом сміття. Але ж якщо ми будемо зважати на такі речі, то потрібно заборонити всі громадські заходи.
Будь-який ярмарок, включаючи шкільний — це непряме пропагування підприємницького світогляду — «Досить лежати на дивані — бери долю в свої руки». Завдячуючи підприємливості людство стає заможнішим. А ми ж хочемо бути заможними?
Суттєвий недолік шкільного ярмарку в тому місці — перегороджування проїзду для технологічного транспорту. Щоправда, насправді проїзд значно звужується, але повністю не перегороджується, то ж за потреби транспорт проїде.
Мабуть, найбільший плюс подібного заходу — скупчення дитячої енергії в центральній частині міста. Як непряме всім нагадування — діти, школа, надії.
Хоча заради справедливості слід сказати, що таки зовнішній вигляд ярмарку не дуже — якісь потворні палатки…