Дискусія на тему: Чи потрібні МАФи місту?
***
До дискусії відповідь на питання була неочевидною.
Після дискусії зрозумілі наслідки кожного варіанту відповіді (або не наслідки, а прояви суспільного характеру, які характеризують певні тенденції).
То ж і вибирати можемо з огляду на наслідки (або коригуючи прояви певної тенденції коригувати таку тенденцію).
Вибір варіанту з огляду на наслідки – стратегічне рішення.
***
Але ж є ще аспект якості виконання вибраного варіанту.
Наприклад, взявши курс на МАФізацію, постане питання Правил такої МАФізації:
-особливості дозвільної системи;
-де, в яких місцях допустиме їх розміщення;
-архітектура МАФів тощо.
***
Є ще аспект співвідношення варіантів і міри.
Наприклад, якщо сказати МАФам – НІ, то чи означає це, що МАФів взагалі не буде?
Чи таки вони будуть, але в якійсь меншій кількості? І будуть обмеження щодо місць їх розміщення, будуть обмеження зовнішнього виду тощо?
***
А хто буде приймати рішення щодо всіх цих питань вибору, співвідношення варіантів, правил?
Уповноважені на це особи чи хтось інший?
***
ДАНА ДИСКУСІЯ РОЗМІЩЕНА НА ПРОЕКТІ ПОЛТАВЩИНИ:
Стисло аргументи сторін:
Перший аргумент «За»
Дика Кішка (в особі Риби Пилки): МАФи — це зручно для споживачів.
В МАФах зазвичай продаються продукти харчування, різні дрібниці чи надаються послуги (наприклад, перукарня, ремонт взуття тощо). Вони невеликі й знаходяться зазвичай неподалік від дому чи офісу. Це зручно для покупців. До речі, черги в такі кіоски тому підтвердження.
Перший аргумент «Проти»
Кіхот: МАФи псують архітектурне обличчя міста.
МАФи порушують естетику довкілля, в якому ми живемо.
Естетика — це красота, художня сутність певного об’єкта, у нас — довкілля. Естетика апелює не тільки до чуттєвого, а й до духовного сприйняття.
На противагу естетиці виступає несмак, невігластво, треш, вульгарність, потворність. То ж споглядаючи несмак, треш, вульгарність людина вже не відчує духовно-чуттєвої ейфорії, піднесення, радості, катарсису, духовної насолоди.
Зауваження Дикої Кішки (в особі Риби Пилки): Кіхот говорить про порушення естетики. Але ж хіба лише МАФи її порушують? Якщо виходити лише з естетичних міркувань, то доведеться знести більшість «негарних» житлових будинків та інших міських споруд. Але ж там знаходиться чиєсь житло чи робота. Так само й МАФи є для когось місцем роботи чи бізнесу
Відповідь Кіхота на зауваження: Ви зробили зауваження, начебто не тільки МАФи псують естетику. Але ж це не аргумент для того, щоби примножувати негарність. Якщо ми колись і зробили не надто естетичні вчинки, то давайте хоч надалі спробуємо їх не допускати. Інакше хвиля негарності нас захлесне.
Другий аргумент «За»
Дика Кішка (в особі Риби Пилки): МАФи допомагають багатьом людям заробляти на життя.
Заробляючи кошти люди можуть прогодувати себе й свої сім’ї, а також створювати естетику навколо себе. А надати тим самим МАФам естетичного вигляду можна, наприклад розфарбувавши їх в приємні кольори та посадити біля них квіти — це зробити нескладно. Смерть більш ймовірна при відсутності засобів до існування, ніж при відсутності естетики (дивіться піраміду Маслоу).
Другий аргумент «Проти»
Кіхот: МАФи — це тактичне (недалекоглядне) а не стратегічне (перспективне) вирішення питання зайнятості.
Вирішувати питання зайнятості поширенням самозайнятості це показник кинутості громадян, просто людей, мешканців міста. Чим більша самозайнятість, тим вищий коефіцієнт кинутості. Кинутість — це наявність зайвих людей. До яких нікому немає діла і вони повинні самі порпатися над своєю долею.
Стратегічне (перспективне) питання вирішення зайнятості — це створення умов для великого виробництва, великої торгівлі тощо. Тобто, там, де потрібні працівники, де можуть впроваджуватися інновації, ефективні сучасні методи господарювання, де спроможна існувати система соціального захисту працівників. А в МАФах — який там соціальний захист? І не пахне. Шанхай, соціальна й технологічна деградація. Там хіба що робота на коліні, а не якісь інновації.
Зауваження Дикої Кішки (в особі Риби Пилки): До чого тут самозайнятість та кинутість? Доросла людина має сама собою керувати, а не чекати, поки нею скерує хтось інший (як це було, наприклад, в СРСР). На мою думку, самозайнятість — це більш прогресивна форма організації (точніше самоорганізації) праці, ніж робота за наймом. Найманий працівник — людина підневільна, яка має виконувати волю господаря (тобто, по суті — раб). В той час, як самозайнята особа — вільна людина, яка сама є собі господарем і самостійно визначає, коли та скільки їй працювати. Тому, на переконання Дикої Кішки держава має створювати умови для появи більшої кількості самозайнятих людей, малого та середнього бізнесу.
Відповідь Кіхота на зауваження: відповідь на зауваження буде в моєму третьому аргументі.
Третій аргумент «За»
Дика Кішка (в особі Риби Пилки): Дрібний бізнес (який діє у т.ч. в МАФах) завдяки своїй значній кількості створюватиме конкуренцію великому бізнесу (корпораціям).
А інакше великий бізнес просто поділить між собою сфери діяльності (образно кажучи — між кількома олігархами), що ми власне зараз спостерігаємо в багатьох сферах економіки, й буде «жирувати», а всі інші жителі повинні будуть на них працювати. Тобто, наявність МАФів сприяє розвитку малого бізнесу, що, в свою чергу, створює конкурентне середовище для великого бізнесу (як на ринку товарів та послуг, так і на ринку праці), а, значить, для загального розвитку.
Третій аргумент «Проти»
Кіхот: Для того, щоб зробити країну економічно сильною, потрібно розвивати великий, а не малий бізнес, а відтак МАФи сюди зовсім не вписуються.
Хто сказав, що малий бізнес ефективний? Та ж зовсім навпаки!
Малий і середній бізнес потрібен. Але він потрібен і є практично виключно «на підхваті» у реального бізнесу. Малі компанії працюють в якості «зовнішніх підрозділів» гігантів, які гігант може ліквідувати без жалю і компенсацій. Мета таких «малих компаній» проста: скорочення прав працівників. Найми велика компанія усіх цих «малих бізнесменів», довелося б їй повозитися при звільненні: скандали, суди, компенсації… А тут — чик — і немає. «Не вписалися в ринок». Давай, до побачення.
А ось у мене посилання на результати дослідження впливу малого і середнього бізнесу на ВВП країн так званого золотого мільярда.
Згідно результатів дослідження, чим більше частка зайнятих на підприємствах малого бізнесу, тим менше ВВП країни на душу населення, тим бідніше населення.
Всі найбідніші країни світу — це країни 100% «малого бізнесу». Цифрами доведено, що дрібний бізнес у всьому світі — це найменш ефективний спосіб господарювання!
Тому очевидно, що МАФізація — це вектор у шанхай, у непролазну бідність.
***
Висновок за наслідками дискусії
Олександр Золотухін: Дискусія закінчена. Особисто мій висновок, який випливає виключно з наведених аргументів, такий:
МАФи псують архітектурне обличчя міста. Так, вони якоюсь мірою вирішують питання зайнятості населення. Але це тактичне, а не стратегічне рішення. Вони здебільшого зручні для споживачів, тому що знаходяться під рукою. Завдяки МАФам певна кількість людей заробляє на життя. Дрібний бізнес (в т.ч. МАФи) створюють конкурентне (живе, вільне — вільних людей) середовище в місті. Але для того, щоб зробити місто, країну економічно сильними, потрібно розвивати великий, а не малий бізнес, а відтак МАФи сюди зовсім не вписуються.
***
результати голосування станом на 9:12, 05.06.2017 р.
***
Додатковий матеріал до теми:
Уличная еда в Китае
ЛАРЬ, ЛАРЁК И КИОСК
