Це рецензія на книгу Ореста Ласкавого «Вбий мого чоловіка, або кохання +35».
Сюжет
Книга дуже цікава. Любовний сюжет, через який показуються особливості сучасного світу, в якому все за гроші, навіть кохання.
І саме коханння є валютою, за яку купується гарна робота, влада, доступ до грошей.
Так працює система капіталізму, де всі взаємини між людьми стають товаром.
Леся є депутатом Верховної Ради. Депутатство їй придбав чоловік Іван, якого Леся не кохає. Але у Івана є гроші, є зв’язки.
Іван розбещений, приймає наркоту, алкоголить. Але це стиль життя Верхнього Світу, через доступ до якого отримується доступ і до всіх принад життя, до грошей, до влади.
Леся хоче позбутися Івана, знаходить через сайт знайомств простого чоловіка, Олега, який працює кур’єром, ветерана АТО, справедливого, романтичного, а тому зовсім не практичного, як її Іван.
Задум Лесі — настроїти Олега, щоби вбив Івана.
Але Леся закохуєтся у Івана, який, мабуть, пахне їй так, як треба. Справжнім чоловіком. Високий, сильний, справедливий. Головне: від Олега Леся хоче дітей. А від Івана ні.
Це перша ознака кохання — чи хоче жінка від чоловіка дітей, чи хоче близькості, чи хоче віддатися. Леся віддається Олегові.
Вони зустрічаються на дачі, яку Леся орендувала спеціально для таких зустрічей.
Важливий момент: Леся не призналася Олегові, що вона багата жінка, а прикинулася простим бухгалтером.
Олег працює кур’єром, зарплата невисока, робота тяжка. З групою однодумців вони організовують профспілку, щоби тиснути на керівництво фірми для підняття зарплати. Головою профспілки стає Олег.
Профспілчани придумали план, як добитися свого, але в останній момент перед тим, як приступити до дій, кур’єрську фірму викупив конкурент і їхній план вже не може втілитися так, як задумано.
Але Олег з профспілчанами однаково вирушає до керівництва нової фірми. На місці з’ясовується, що новий власник — це Іван, а Леся — співвласниця та дружина Івана. Тож профспілка фактично прийшла в кабінет до Івана та Лесі вимагати своє.
Олег спантеличений таким поворотом. Леся просить всіх вийти з кабінету і залишається насамоті з Олегом. У них відбувається близькість. В цей момент до кімнати зазирає Іван, слідом профспілчани. Іван бачить, що відбулося, починає шаленіти, але його міцно тримає охорона. Тут Леся витирає рукою між ногами сперму і витирає об обличчя Івана, а потім облизує свої пальці. Тож так вона мститься Іванові.
В цей же момент вона каже, що Олег їй також не потрібен, дає йому гроші і документи для того, щоб їхав у Польщу на заробітки. Мов, це така доля в нього, заробітчанина.
Далі Леся тікає від Івана, Іван пускається в погоню.
В підсумку чоловік Олениної сестри, Ольги, якого звати Сергій, вбиває Івана. Оскільки у Сергія також є гроші, впливові друзі, зв’язки, він підлаштовує все так, як начебто Іван покінчив життя самогубством.
Леся не бачить свого майбутнього в Україні і виїзжає за кордон.
Але згодом вона розуміє, що таки кохає Олега, знаходить його в Польщі, зізнається там йому в коханні, і вони цілуються. На цьому книга закінчується.
Тобто, книга закінчається хепі-ендом.
Це дуже коротко сюжет.
Сюжет — це як найтовщі гілки на дереві, які формують скелет дерева.
Але головне в книзі не сюжет, а філософські роздуми про наше сьогоднішнє життя. Філософські роздуми — це як зелене листя. Крона дерева. Саме крона, листя робить дерево гарним.
От книгу Ореста роблять гарною філософські роздуми.
Філософські роздуми
Про багатство і бідність.
Порівняння багатих і бідних.
«5 хвилин в день вона [Леся] тішиться в пальті за 70 тисяч гривень, і того проносить його від сили 60 днів. …70 тисяч за 300 хвилин задоволення і того 233 гривні хвилина.»
«Цей місяць був вдалий. Загалом 18500 гривень, це приблизно 65 гривень за годину роботи. 1,09 гривень ціна хвилини його [Олега] життя. Він заробляє у 213 разів менше ніж Леся витрачає тільки на одне пальто.».
«Це й світ завжди був поділений на невдах і успішних людей ми невдахи. Нічого не зміниш.».
Політика.
«Леся думала, що повністю віддасться законодавчій діяльності. Навіть думала підняти пенсії таким, як її мама. Але все швидко розбилося об реальність. Ті закони пишуть юристи міжнародного значення. Адаптують помічники, робота ж депутата виграти вибори.».
«Люди вже 30 років чекають чуда й змін та терплять. Леся зі своєї висоти знає, що немає ніяких передумов до тих змін. Всі партії це просто бренди. Виборці голосують за тих кого впізнають, щоб впізнавали треба вкладатися в розкрутку платити каналам, платити експертам, друкувати газетки, оплачувати агітаторів. Так в партії є ризик програти, але на її місце прийде така сама. Бо тільки визначене коло людей має ресурси для фінансування цієї діяльності. Врешті ціль у всіх однакова відбити та заробити більше. Інвестувати можуть по суті одні ті самі люди, і якщо між ними є різниця. То в їхніх цілях її немає.».
Про бізнес.
«В бізнесі немає ні брата, ні свата. Хочеш розбагатіти придумай кого будеш експлуатувати. А експлуатувати краще слабких та неорганізованих людей.».
Про причини воєн.
«Атлантам завжди мало, а найкращий ринок це війна. В будь-якому підручнику Ви найдете причини першої світової війни, розподіл ринків збуту та колоній».
У світі все за гроші, через постіль чи через зв’язки.
«Чим більше в тебе грошей, тим більше жінок тебе кохають, а отже в тебе більше дітей.».
«Знаєте як мені було боляче коли я зрозуміла, що все те працевлаштування тільки по зв’язках. Якщо ти не чиясь дитина, чи коханка то все те навчання було надарма.
– Справа завжди в грошах. Всі один одного використовують.».
Якщо за гроші, то бажання близькості сильніше.
«Абсолютно усвідомлюючи, що Леся не та за кого себе вдає, його огортає сексуальне бажання робити їй найсолодші речі в ліжку, тільки з причини того, що в неї є гроші. Ця хіть здається в рази сильніша ніж те, що він відчував до попередньої бідної Лесі. Олегу соромно за це почуття. За бажання несамовито брати Лесю, лише з причини її соціального статусу.
Ось, що відчувають ті жінки в пошуках багатого, красивого, доброго. Саме такою є Леся в очах Олега.».
Про чоловіків, які не є заможними.
«Леся посміхалася та розуміла, що це все добрі, але знищені чоловіки в яких немає жодного шансу на те, щоб будувати стосунки з жінкою. Кому та доброта в наш час потрібна. Світ занадто агресивний для того, щоб розпускати нюні, вірити в зміни та бути задоволений малим.».
Пошук справедливості губить людей.
«Це вічне прагнення справедливості, якої не існує вічно губило Олега. Життя для тих хто вміє пристосовуватися, лукавити, лестити та брехати. Правдою ж тільки ворогів можна собі нажити.».
Про народ, про розум, знання і правильне мислення
Про народ.
«Навіть бувши депутатом Верховної Ради Леся Іванівна нічого не може зробити з цим ненажерливим, інфантильним монстром під назвою народ. Незрілий та сліпий повністю піддається примітивним інстинктам. Діалог неможливий, як з елітою, так з тою юрбою мурашок. Абсолютна несвідомість та маргіналізація. Відсутність раціонального мислення поглинула цю юрбу та не відпускає її.».
Що робить людей розумними.
«– Ти думаєш люди дурні? – Леся засміялася. Вона була в цьому переконана.
– Люди розумні рівно настільки, наскільки зі складними речами вони працюють, а якщо бігати кожного дня розносячи речі, то вже на думки сил немає, а головне немає змоги перевірити їхню вірність.».
Яка наша ціль.
«Вони казали вірити, й люди вірили. Це все були емоції. Капіталісти грали на них, як на струнах. Потрібно дивитися в цілі людини. Життя воно матеріальне. Ціль завжди вона в матеріальному.
…Процвітання наша ціль. Знання наша зброя, а не віра, любов, надія, залиш це бабцям на лавочках.».
Як досягнути процвітання.
«Йде пар з атомних станцій, крутяться турбіни, тече кров у вигляді електроенергії по країні. Біжать електрони та рухають колесо прогресу вперед. Не загуде без них токарний станок, не запрацюють помпи, не увімкнути телевізор з комп’ютером. Без електрики, як без життя. Нічого не зробиш, не відпочинеш від трудового дня.
…Не запустиш економіку кадилом. …потрібний матеріальний базис.
…Що може сказати ціле суспільство з голою дупою? Влаштуєте ще один майдан? Ще одні вибори, та навибираєте за обіцянки та красиві біг-борди?
…Щоб мати інновації, потрібні наукові відкриття, щоби були наукові відкриття, має бути освіта. Коли почалася пандемія та всі кинулися до вірусологів, один іспанський науковець сказала: «Що Ви від нас хочете коли ми маємо зарплату нижчу середньої в той час, коли футболісти заробляють мільйони».».
В чому сила?
«Так в чому вона сила. Явно, що не в правді, тих правд стільки багато, і навіть істина не дає тої сили?
…Сила в нашій свідомості прийняти світ таким, як він є й натиснути саме на ті важелі, котрі приведуть до перемоги.
…В знаннях сила. В знаннях про об’єктивну істину, а не в тому, хто правий, хто ні, не в справедливості вона, а в усвідомлені причино-наслідкових процесів в тому як діяти, як об’єднатися навколо неї. Не в мрій та надій, а з чіткого уявлення, що з цього вийде.».
Про марксистську ідею.
«Єдине чому я звернув увагу на марксистку ідею. Це стосунки між чоловіком та жінкою. Скільки людей живуть і терплять один одного з причини того, що так дешевше платити по рахунках за хату непевне не перерахувати. Думки про аліменти та розподіл майна скріплюють шлюб краще ніж кохання.»
«Філософія наука про мислені процеси. З тисяч цих філософських напрямків лише один вірний й перевірити його легко та просто. Потрібно взяти те що вже встановлено, як факт та пропустити через коліщата алгоритмів думок назад. Ось так серед всієї таблиці філософських вчень залишиться лише один вірний метод пізнання світу.».
Щодо цього також епіграф книги:
«Але що прийде на заміну? Це визначиться, коли виросте нове покоління чоловіків, яким ніколи в житті не прийдеться купувати жінку за гроші, або за інші засоби влади та покоління жінок, яким ніколи не прийдеться віддаватися чоловіку із будь-яких інших мотивів, крім справжнього кохання, не відмовлятися від близькості з коханим зі страху економічних наслідків.
Ф. Енгельс 1884 рік, Походження сім’ї, приватної власності та держави.».
Який має бути спосіб мислення.
«Всі ті майдани були нічим іншим як резонерським мисленням, недарма на них махали кадилами й співали пісень. Все це було без завдання цілі та результату. Дармова діяльність мозку підігріта емоціями. Намагання вгадати розв’язання проблеми не бачачи її суті та реальних справ. Можна прочитати тисячі книг й так не зрозуміти методу пізнання світу. Перш ніж думати варто навчитися думати. Свідомість відкривається лише в тих хто починає мислити та пояснювати все завдяки матерії, енергії та їх розвитку, а не ідейних понять. Усвідомити себе, як набір молекул та атомів, та всю складну взаємодію зі світом такої ж матерії. Відкинути брехливі ідеалістичні уявлення про світ, чи не тоді свідомість стане єдиною в розумінні спільних цілей та кроків, котрі потрібно зробити, аби їх досягти. Істина вона одна об’єктивна. Вона не священна догма. Ти можеш її атакувати тисячу аргументів й кожен розіб’ється в неї. Мистецтво та релігія померли, людство навчилося розмовляти між собою єдиною мовою матеріалістичної науки.
…Ні, не один факелоносець не освітлить цю темряву незнання. Поки всі ті дрібні обивателі, що позбавленні широких суспільних поглядів, які борються за свої міщанські інтереси, не понесуть образ мислення діалектику матеріалістичну у світ. Єдиний протокол пізнання світу. Вкусивши один раз цей заборонений плід ти назавжди відділиш зерно від полови. Хіба не про таку силу варто мріяти. Хіба не цю могутність варто сіяти в голови людей.
…Ось вона сила в правді, ось він спосіб її пізнавати, кидати міфи в жорнова філософського вчення та отримувати з цього гіпотези, які варті стати теорією.».
Що чоловік може дати жінці.
«Головне, що може дати чоловік жінці це щастя бути мамою й коханою дружиною.».
Який в підсумку висновок?
На мій погляд, книга показує, що матеріальна нерівність між людьми, яку породжує сучасний капіталістичний устрій, призводить до того, що всі люди поділяються на успішних і невдах. Причому невдах переважна більшість.
Невдахи, яких переважна більшість, не можуть повністю розкрити свої можливості, свої таланти. Тож людство в цілому втрачає.
А ті, яких називають успішними, зрештою, також нещасні. Адже в основі гонитви за грошима суцільні злочини. Успішними стають злочинці.
А кохання в цій системі, як лакмусовий папірець. Показує, наскільки здоровим є суспільство. Якщо в основі вибору партнера матеріальний інтерес, а не поклик серця, таке суспільство вважається нездоровим. Неправдивим. Нечесним.
Такий стан суцільної несправедливості підтримується через міфічне мислення народу, тобто, невдах. Для зміни такого стану справ потрібно змінити мислення народу. Налаштувати його на отримання знань про реальний світ, а не обростання міфами. За думкою автора, це має бути матеріалістичне, а не ідеалістичне знання. Проводить таке знання марксистьска філософія.
Маючи таке знання, а не живучи міфами, народ почне змінювати світ навколо себе.
Про те, що світ змінився, ми дізнаємося, коли партнери обиратимуть одне одного за покликом серця, а не матеріальним інтересом.
Вище я описав ідею автора, як я її зрозумів. Звісно, що вона не безспірна. Та в цілому книга прекрасна. Рекомендую.
