Реакція населення Малоросії та Гетьманщини на перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведів (за даними зарубіжних джерел)

I. Вступ

Початок XVIII століття ознаменувався Великою Північною війною (1700-1721), у якій зіткнулися інтереси Шведської імперії та Московського царства. У цьому конфлікті важливу роль відіграла Козацька Гетьманщина на чолі з гетьманом Іваном Мазепою. Після тривалого періоду співпраці з російським царем Петром I, Мазепа вирішив перейти на бік шведського короля Карла XII 1. Цей крок, зумовлений низкою політичних та особистих причин, мав неоднозначні наслідки для самого гетьмана, його прихильників та всього населення Гетьманщини. Очікувано, що реакція на такий радикальний поворот подій була різноманітною серед різних соціальних груп тогочасного українського суспільства 1. З метою уникнення національних упереджень, це дослідження зосереджується виключно на аналізі неросійських та неукраїнських історичних джерел, щоб отримати об’єктивніше розуміння ставлення до цього епізоду з боку європейських спостерігачів 4.

II. Гетьманщина напередодні переходу Мазепи

Наприкінці XVII – на початку XVIII століть Гетьманщина являла собою автономне утворення у складі Російської імперії 6. Її територія обмежувалася Лівобережною Україною після поділу 1667 року 7. Формально гетьман обирався козацькою радою, проте фактично його кандидатура значною мірою залежала від волі московського царя 7. З кожним новим гетьманом політичні відносини між Гетьманщиною та Москвою переглядалися, що поступово призводило до обмеження суверенітету козацької держави 8. Попри це, як зазначав англійський посланник у Москві Чарльз Лорд Вітворт у 1708 році, гетьман Мазепа мав владу, яка мало чим поступалася суверенному князю 9. Сам Іван Мазепа, який очолював Гетьманщину з 1687 по 1709 рік, прагнув до об’єднання всіх українських земель в єдину державу 10.

У тогочасній Гетьманщині існувала чітка соціальна ієрархія 7. На вершині знаходилася козацька еліта – старшина, яка поступово перетворилася на спадковий привілейований стан, подібний до польської шляхти 7. Мазепа часто надавав перевагу інтересам старшини 11. Рядові козаки зберігали свій статус вільних воїнів, але їхнє майнове становище часто погіршувалося, наближаючи їх до селян 7. Селянство перебувало у стані зростаючої залежності, наближаючись до кріпацтва 7. Духовенство, особливо православне чернецтво, користувалося значним впливом і володіло великими земельними маєтками 7.

За свідченнями іноземних спостерігачів, у Гетьманщині зростало невдоволення посиленням російського впливу 11. У листуванні Мазепа називав політику Москви “московською тиранією” та зазначав плани царя щодо перетворення козаків на звичайних солдатів і встановлення контролю над українськими містами 13. Зіткнення козацьких вольностей і традицій з імперською політикою Росії ставало все очевиднішим 15. Козаки, які з неохотою підкорилися владі Москви, відчували зростаюче невдоволення російським втручанням 11. Проте, як припускається в одному з обговорень, глибока релігійність козаків, їхня приналежність до православ’я, могла стати перешкодою для підтримки союзу з протестантською Швецією, оскільки це могло сприйматися як зрада своїм одновірцям 16.

III. Політика Петра I та її вплив на Гетьманщину

Політика Петра I, як її сприймали європейські держави, мала значний вплив на настрої населення Гетьманщини щодо Росії 1. Мазепа, попри початкову підтримку царя, мав застереження щодо його “авантюрної зовнішньої політики” 1. Розміщення козацьких військ далеко від їхніх рідних земель, зокрема їхня участь у будівництві Санкт-Петербурга, викликали невдоволення 1. Петро I віддаляв від себе Мазепу та козаків, вимагаючи від них виконання “незвичних обов’язків” та допускаючи жорстоке поводження російської армії з цивільним населенням України 2. У своїх листах Мазепа скаржився на “московську тиранію” та плани Петра щодо підпорядкування козаків і українських міст 13.

Цар Петро I використовував козацькі полки як “гарматне м’ясо” у Північній війні проти Швеції та Польщі, що призвело до значних втрат серед козаків та відчуття їхньої покинутості з боку царя як їхнього покровителя 11. Наказ Петра про застосування тактики “випаленої землі” на території Гетьманщини у разі наближення шведських військ становив пряму загрозу для виживання місцевого населення 15. Постійні вимоги Петра I щодо збільшення постачання людських ресурсів, провіанту та амуніції з Гетьманщини, а також скарги козаків та старшини на утиски та вимагання з боку московських військ, лише посилювали напругу 17. Цивільне населення Гетьманщини також потерпало від грабежів 17. Мазепа вбачав у політиці Петра загрозу автономії Гетьманщини, гарантованої Переяславською угодою 1654 року, особливо у його прагненні централізувати владу та підпорядкувати запорозьких козаків, вимагаючи їхньої участі у всіх війнах царя, а не лише в обороні власних земель 1.

IV. Реакція козацтва на союз Мазепи зі Швецією

За свідченнями іноземних джерел, рішення Мазепи про союз зі Швецією не отримало одностайної підтримки серед козацтва 1. З Мазепою на бік шведів перейшли близько 3-5 тисяч козаків 1. Решта козацтва зберегла вірність царю Петру I 1. Запорозька Січ, попри попередні конфлікти з Мазепою, зрештою підтримала його, вважаючи його меншим злом порівняно з царем 1. Проте, після Батуринської трагедії серед козаків почалися заворушення, і деякі з тих, хто спочатку підтримав Мазепу, покинули шведський табір, зайнявши вичікувальну позицію 17.

Відсутність масової підтримки Мазепи серед козацтва могла бути зумовлена кількома факторами. По-перше, існував страх перед російськими репресіями 1. По-друге, серед козаків могла бути недовіра до шведського союзника 1. По-третє, як вже згадувалося, релігійні переконання православних козаків могли перешкоджати союзу з протестантською Швецією 16. Крім того, ефективність російської пропаганди також могла відіграти свою роль у формуванні козацької думки проти Мазепи 18.

V. Реакція української шляхти (старшини)

Частина української шляхти (старшини) підтримала союз Мазепи зі Швецією 11. До його прихильників належали його найближчі соратники 11. Мотивація цієї частини еліти, ймовірно, полягала у прагненні зберегти свою автономію, права та привілеї від зростаючої централізаторської влади Росії під керівництвом Петра I 9. Чутки про наміри царя ліквідувати автономію Гетьманщини та усунути Мазепу з посади викликали занепокоєння серед старшини, що могло підштовхнути деяких з них до підтримки розриву з Росією 1. Проте, підтримка Мазепи з боку старшини не була одностайною, що свідчить про розкол серед еліти щодо вибору зовнішньополітичного курсу 18. Різні оцінки ризиків та вигод від союзу зі Швецією могли впливати на позицію окремих представників старшини.

VI. Позиція селянства та загального населення

За даними іноземних спостерігачів, союз Мазепи зі Швецією не отримав широкої підтримки серед селянства та загального населення Гетьманщини 2. Мазепі не вдалося підняти загальне повстання проти росіян 2. Хоча серед населення існувало невдоволення російською політикою та діями російських військ 1, це невдоволення не переросло у масову підтримку шведського союзу. Кілька факторів могли пояснювати цю відсутність підтримки. Страх перед російськими репресіями, особливо після розгрому Батурина 11, міг бути значним стримуючим фактором. Можлива недовіра до намірів Швеції та негативний вплив тактики “випаленої землі”, наказаної царем 15, також могли відіграти свою роль. Крім того, російська пропаганда, ймовірно, мала значний вплив на формування громадської думки проти дій Мазепи 18.

VII. Роль та реакція українського духовенства

Російська православна церква, яка мала значний вплив у Гетьманщині, рішуче засудила союз Мазепи зі Швецією, піддавши його анафемі та відлучивши від церкви 1. Це релігійне засудження, організоване Петром I, мало потужний вплив на глибоко релігійне населення та могло відвернути багатьох від підтримки Мазепи 16. У Глухові відбулася спеціальна церемонія, на якій Мазепу було проголошено анафемою за участі української старшини та церковної ієрархії, лояльних до Петра I 21. Хоча частина українського духовенства могла відчувати невдоволення російським контролем над церквою 7, офіційна позиція та страх перед релігійними наслідками, ймовірно, призвели до широкого засудження дій Мазепи духовенством та вірянами.

VIII. Зовнішньополітичні погляди на реакцію в Гетьманщині

Європейські держави по-різному сприймали реакцію населення Гетьманщини на союз Мазепи зі Швецією.

Швеція, ймовірно, сподівалася на ширшу підтримку в Гетьманщині, про що свідчать плани Карла XII щодо використання батуринських арсеналів та складів 17. Обмежена кількість козаків, які приєдналися до нього, могла стати розчаруванням, хоча прямо про сприйняття шведами реакції ширшого населення в наданих джерелах не йдеться. У 1705 році прошведська частина польської еліти намагалася заручитися підтримкою Мазепи, що вказує на стратегічний інтерес Швеції до України 22.

Польща, як і Швеція, виявляла інтерес до позиції Гетьманщини та її керівництва, про що свідчать спроби польської еліти вплинути на Мазепу 22.

Франція активно підтримувала дії Мазепи, спрямовані проти Росії, та сприяла укладенню українсько-шведського союзу 23. Після поразки Мазепи французькі дипломати закликали Османську імперію не видавати його та його прихильників царю 23. Французький дипломат Жан Балюз позитивно відгукувався про Мазепу, відзначаючи його обізнаність у міжнародній політиці 9. Відомий французький письменник Вольтер також схвально писав про Мазепу та українську справу у своїй “Історії Карла XII” 24.

Англія, на початковому етапі, ймовірно, перебувала під значним впливом російської пропаганди, яка представляла Мазепу як зрадника 25. Англійська громадська думка була значною мірою сформована під впливом візиту Петра I до Англії та діяльності таких осіб, як Патрік Гордон, що служив у царській армії 25. Пізніше, романтизовані літературні образи Мазепи, зокрема поема лорда Байрона “Мазепа”, могли сформувати більш співчутливе ставлення до нього як до особистості, хоча це не обов’язково відображало розуміння складності реакції українського населення на його політичні рішення 4. Англійський посланник Чарльз Лорд Вітворт відзначав значну владу Мазепи, що свідчить про розуміння його політичного становища 9.

IX. Висновки

Аналіз неросійських та неукраїнських джерел свідчить про складну та неоднозначну реакцію населення Малоросії та Гетьманщини на перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведів.

Союз Мазепи зі Швецією не отримав одностайної підтримки серед козацтва. Значна частина козаків зберегла вірність царю Петру I, що, ймовірно, було зумовлено страхом перед російськими репресіями, недовірою до шведського союзника та релігійними переконаннями. Проте, Мазепа мав підтримку частини козацької старшини та Запорозької Січі.

Українська шляхта (старшина) також не виявила єдності у своїй реакції. Частина еліти підтримала Мазепу, прагнучи зберегти автономію та привілеї від посилення російського впливу, тоді як інші залишилися лояльними до Росії.

Селянство та загальне населення Гетьманщини переважно не підтримали союзу Мазепи зі Швецією. Страх перед війною на власній території, російськими репресіями та вплив антимазепинської пропаганди, ймовірно, відіграли вирішальну роль у формуванні їхньої позиції.

Рішуче засудження дій Мазепи Російською православною церквою, підкріплене анафемою, мало значний негативний вплив на його підтримку серед глибоко релігійного населення Гетьманщини.

Зовнішньополітичні погляди на реакцію в Гетьманщині були різними. Швеція, ймовірно, розраховувала на більшу підтримку. Франція активно підтримувала Мазепу. Англія, на початковому етапі, перебувала під впливом російської інтерпретації подій.

Таким чином, реакція населення Гетьманщини на перехід Мазепи на бік шведів була складною та залежала від соціальної приналежності, політичних орієнтацій, релігійних переконань та страху перед наслідками цього кроку. Зарубіжні джерела дозволяють краще зрозуміти неоднозначність цього історичного моменту, вільного від національних упереджень.

Таблиця 1: Підсумки реакції на союз Мазепи за соціальними групами (за даними зарубіжних джерел)

Таблиця 2: Зовнішні погляди на союз Мазепи

Источники

1. Ivan Mazepa – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Ivan_Mazepa
2. Ivan Mazepa | Facts, Biography, & Russian Empire – Britannica, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.britannica.com/biography/Ivan-Mazepa
3. Sweden–Ukraine relations – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Sweden%E2%80%93Ukraine_relations
4. fisher.library.utoronto.ca, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://fisher.library.utoronto.ca/fisher-blog/glimpse-eastern-european-history-through-lord-byrons-poem-mazeppa#:~:text=Mazepa%20is%20known%20for%20his,Sweden’s%20support%20of%20Ukrainian%20independence.
5. Great Northern War – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Great_Northern_War
6. Ukraine before the First World War (pre-1914) – University of Connecticut, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://guides.lib.uconn.edu/ukraine/pre1914
7. Autonomous Hetman, Sloboda Ukraine – Britannica, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.britannica.com/place/Ukraine/The-autonomous-hetman-state-and-Sloboda-Ukraine
8. Hetman state – Internet Encyclopedia of Ukraine, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CH%5CE%5CHetmanstate.htm
9. Theodor Mackiw. HETMAN MAZEPA IN CONTEMPORARY WESTERN EUROPEAN SOURCES 1687—1709 – Ізборник, дата последнего обращения: марта 16, 2025, http://litopys.org.ua/coss4/mazk16.htm
10. Ivan Mazepa and the Russian Empire – CIUSPress.com, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.ciuspress.com/product/ivan-mazepa-and-the-russian-empire/
11. Ivan Stepanovich Mazepa | EBSCO Research Starters, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.ebsco.com/research-starters/history/ivan-stepanovich-mazepa
12. Cossack Hetmanate – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Cossack_Hetmanate
13. Peter I’s Administrative Reforms in the Hetmanate during the Northern War – Harvard Ukrainian Studies, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://husj.harvard.edu/articles/peter-is-administrative-reforms-in-the-hetmanate-during-the-northern-war
14. The Cossacks, Ukraine’s Paradigmatic Warriors – Origins osu.edu, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://origins.osu.edu/read/cossacks-ukraines-paradigmatic-warriors
15. The Cossack struggle for freedom in Ukraine – Threatened orders, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://threatened-orders.com/cases/kosakischer-freiheitskampf-in-der-ukraine/
16. Was Mazepa a traitor? : r/AskARussian – Reddit, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.reddit.com/r/AskARussian/comments/1i92qpm/was_mazepa_a_traitor/
17. Northern war in Ukraine – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Northern_war_in_Ukraine
18. Hetman Ivan Mazepa | Наталя Павлусенко, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.pavlusenkoart.com.ua/ivan-mazepa
19. Oleksandr Usyk celebrates victory with symbolic saber tied to Ukrainian resistance, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://english.nv.ua/life/ukrainian-boxer-usyk-raises-mazepa-s-saber-sparking-symbolic-and-political-reactions-50476333.html
20. Storied Cossack Leader Mazepa Helps Ukraine Put Its Stamp On A Monastery Long Linked To Moscow, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.rferl.org/a/ukraine-mezepa-lavra-monaestery-russian-orthodox-church/32552846.html
21. The – Ukrainian Separatism in the – Diasporiana, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8582/file.pdf
22. Gammalsvenskby – Zmijivka: The Swedish settlement in the Ukraine – ResearchGate, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.researchgate.net/publication/296177143_Gammalsvenskby_-_Zmijivka_The_Swedish_settlement_in_the_Ukraine
23. France – Internet Encyclopedia of Ukraine, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CF%5CR%5CFrance.htm
24. Opinion: Why Did Usyk Brandish Mazepa’s Sword After Winning? – Kyiv Post, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.kyivpost.com/opinion/44324
25. Mazepa in English LITERATURE – Ukrainian Studies at the University of Toronto, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://tarnawsky.artsci.utoronto.ca/rescentre/slavic/ukr/Cossacks/Manning-Mazepa-in-Engl-Lit.pdf
26. A glimpse into Eastern European history through Lord Byron’s poem Mazeppa | Thomas Fisher Rare Book Library – University of Toronto, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://fisher.library.utoronto.ca/fisher-blog/glimpse-eastern-european-history-through-lord-byrons-poem-mazeppa
27. Echoes of Poltava: Trials of Mazepists and Mazepism in Eighteenth-Century Ukraine, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://husj.harvard.edu/articles/echoes-of-poltava-trials-of-mazepists-and-mazepism-in-eighteenth-century-ukraine