Аналіз особистості гетьмана Івана Мазепи за неросійськими та неукраїнськими джерелами

Гетьман Іван Мазепа (1639-1709) є однією з найбільш значущих і водночас суперечливих постатей в історії України. Його двадцятидворічне правління Гетьманщиною стало періодом політичної стабільності, економічного зростання та культурного піднесення 1. Проте, його рішення у вирішальний момент Великої Північної війни перейти на бік шведського короля Карла XII у битві під Полтавою 1709 року зробило його символом зради в російській історіографії, тоді як в українській історіографії він часто згадується як борець за незалежність 1. Враховуючи складність та поляризованість оцінок постаті Мазепи, особливо в контексті українсько-російських відносин, звернення до поглядів істориків та спостерігачів з інших країн може сприяти більш об’єктивному та всебічному розумінню його особистості. Метою цього звіту є аналіз особистості гетьмана Івана Мазепи, ґрунтуючись виключно на історичних джерелах та наукових працях, що походять з країн, окрім України та Росії. Такий підхід дозволить розглянути його характер, мотивації та вчинки через призму зовнішніх спостережень, що потенційно можуть бути менш схильними до національних упереджень. Звіт охоплюватиме свідчення сучасників Мазепи, погляди європейських авторів XVIII та XIX століть, а також інтерпретації сучасних науковців з неросійських та неукраїнських країн.

Перш ніж перейти до аналізу, варто зазначити, що епоха гетьмана Івана Мазепи привертала значну увагу іноземних мемуаристів, репортерів, офіційної преси та дипломатичних звітів, які часто коментували українську державу та її відносини з Московським царством 2. Це свідчить про те, що Мазепа був фігурою, яка цікавила європейських спостерігачів за межами безпосередньо залучених у конфлікт сторін.

Одним із цінних джерел для розуміння особистості Мазепи є свідчення іноземців, які мали можливість особисто спілкуватися з гетьманом або спостерігати за його діяльністю. Французький дипломат Жан Балюз, який відвідав столицю Мазепи Батурин наприкінці 1704 року, залишив докладні спостереження щодо гетьмана. За його словами, Мазепа відзначався “вибраною та пишною” мовою, хоча під час розмов зазвичай мовчав і слухав інших 2. Балюз також зауважив його вільне володіння латиною, італійською та німецькою мовами, незважаючи на те, що сам Мазепа запевняв у своїй не дуже добрій обізнаності з французькою, хоча в юності відвідував Париж та південь Франції 2. Ці деталі вказують на високий рівень освіти та інтелектуальний розвиток гетьмана, його здатність спілкуватися з представниками різних європейських культур їхніми рідними мовами. Це свідчить про його космополітизм та обізнаність із західними інтелектуальними традиціями.

Балюз також підкреслив високу повагу, якою Мазепа користувався в козацькій країні, де народ був волелюбним і гордим, і не любив тих, хто прагнув домінувати над ним 2. Гетьману вдалося об’єднати козаків навколо себе завдяки своїй твердій владі та великій військовій мужності 2. Французький дипломат відзначив приємність спілкування з цим “принцом”, його незвичайний політичний досвід та інтерес до подій в інших країнах, на відміну від московитів 2. Опис зібрання зброї та бібліотеки Мазепи, де переважали латинські книги, також свідчить про його вишуканий смак та інтерес до західної культури 2.

Ще один французький дипломатичний агент у Москві, Байє де ла Невіль, також згадував Мазепу, характеризуючи його як високоосвічену людину, яка вільно володіла латинською мовою 2. Схожі характеристики від різних французьких спостерігачів підтверджують думку про Мазепу як про інтелектуально розвинену особистість, обізнану з європейською освітою та культурою. Латина, як міжнародна мова науки та дипломатії того часу, була ключем до інтелектуального світу Європи, і володіння нею Мазепою свідчить про його причетність до цього світу.

Секретар імператорської легації Священної Римської імперії в Москві в 1698-1699 роках, Й. Г. Корб, у своїй праці “Diarium itineris in Moscoviam” також надав цінні відомості про контекст правління Мазепи, хоча його основна увага була зосереджена на Московському царстві 2. Корб був надзвичайно спостережливим мандрівником і дипломатом, який зібрав багато інформації про життя в Московії, включаючи систему управління, армію та звичаї населення 2. У його книзі містяться згадки про українську армію та військові події, а також гравюри фортифікацій та міст на берегах Азовського моря 2. Хоча Корб не залишив прямого опису особистості Мазепи, його праця опосередковано свідчить про силу та боєздатність козацького війська під проводом гетьмана, порівнюючи його з московитським військом 2. Це натякає на ефективність Мазепи як військового лідера в очах іноземного спостерігача.

Англійський міністр у Москві, Вітворт, також згадував Мазепу як багатого та шанованого правителя, який користувався довірою царя 2. Ця характеристика підкреслює початково міцні відносини Мазепи з Петром I, що робить його подальший союз зі Швецією ще більш несподіваним і свідчить про значні зміни в політичній ситуації або особистих мотиваціях гетьмана.

Таким чином, свідчення сучасників Мазепи з Франції, Священної Римської імперії та Англії вказують на нього як на освічену, інтелектуально розвинену, політично досвідчену та шановану в козацькому середовищі людину. Його володіння європейськими мовами, інтерес до західної культури та ефективне лідерство були відзначені іноземними спостерігачами.

У XVIII столітті погляд на Івана Мазепу в Європі значною мірою формувався під впливом праць французького письменника та історика Вольтера. Його “Історія Карла XII, короля Швеції” (1731) зробила постать Мазепи відомою широкому загалу в Західній Європі 3. Вольтер зобразив Мазепу як людину великої мужності та підприємливості, яка прагнула незалежності України 3. Він також переказав легендарну історію про покарання молодого Мазепи, прив’язаного до дикого коня, внаслідок його любовного зв’язку з дружиною польського шляхтича 3.

Хоча Вольтер припустився неточності, назвавши Мазепу поляком, а не українцем, його розповідь відіграла ключову роль у популяризації історії гетьмана в Європі 3. Вольтер представив Мазепу як героя, про що свідчить його характеристика як “людини великої мужності” 3. Його історія не була позбавлена політичного значення, оскільки порушувала питання про прагнення України до незалежності від Росії, що робило Мазепу зрадником в очах російського царя 3.

Важливо зазначити, що ставлення Вольтера до Мазепи було переважно позитивним у його ранній праці про Карла XII, але стало більш обережним, навіть негативним, у його “Історії Російської імперії за Петра Великого”, яка була написана на замовлення російського двору 5. Проте, під час значних переробок своєї книги про Карла XII, які здійснювалися одночасно з роботою над історією Росії, Вольтер не змінив свого загалом позитивного погляду на Мазепу та українську незалежність 5. Це свідчить про те, що хоча політичний контекст міг впливати на його оцінки, його первісне враження від Мазепи було досить сильним.

Окрім Вольтера, постать Мазепи з’являлася і в тогочасній європейській пресі. Зокрема, у газеті “Europaeische Fama” згадувався військовий геній Мазепи, його козацьке походження та досвід у польській політиці 2. Це підтверджує, що Мазепа був не лише персонажем історичних трактатів, а й фігурою, яка цікавила сучасну йому європейську громадськість.

У XIX столітті образ Івана Мазепи зазнав значної трансформації під впливом романтизму. Легенда про його покарання та подальше піднесення до гетьманства стала джерелом натхнення для багатьох європейських митців. Одним із найвпливовіших творів цього періоду стала поема англійського поета лорда Джорджа Байрона “Мазепа” (1819) 3.

Поема Байрона, заснована на розповіді Вольтера, перетворила Мазепу на романтичного героя, зосередившись на його стражданнях та витривалості під час легендарної дикої скачки 10. Поема глибоко резонувала з європейськими романтичними настроями, де герой, що бореться з несправедливістю та зазнає випробувань, був особливо популярним. Образ дикого коня став символом наполегливості та прагнення до свободи 10. Деякі інтерпретації поеми вбачають у цьому покаранні своєрідне очищення, що призводить до подальшого піднесення Мазепи 15.

Вплив поеми Байрона був величезним і надихнув багатьох інших митців. Французький письменник Віктор Гюго у своїй збірці “Східні мотиви” (1828) також присвятив Мазепі поему, запропонувавши власну інтерпретацію епізоду з диким конем 3. Гюго поділив історію на дві частини: фізичну подорож на коні та духовний процес повернення до життя, що розглядається як алегорія пошуку творчого шляху 15.

Легенда про Мазепу, прив’язаного до дикого коня, також захопила багатьох французьких художників-романтиків, таких як Теодор Жеріко, Ежен Делакруа та Орас Верне 3. Їхні картини, що зображували драматичну сцену скачки Мазепи, ще більше популяризували легенду через візуальне мистецтво. Ці візуальні образи підсилювали емоційний вплив літературних творів, роблячи романтизований образ Мазепи ще яскравішим і поширенішим у Європі.

Історія Мазепи також знайшла своє відображення в музиці (симфонічна поема Ференца Ліста “Мазепа”, опера Петра Чайковського “Мазепа”) та театральних постановках (драма Юліуша Словацького “Мазепа”) 3. Адаптація цієї історії в різних видах мистецтва свідчить про її незмінну популярність та здатність до переосмислення в різних культурних контекстах XIX століття.

Таким чином, у XIX столітті завдяки романтичній літературі та мистецтву Іван Мазепа став символом страждання, витривалості та боротьби, хоча цей образ часто був відірваний від історичної реальності та політичної складності його постаті.

Сучасна неросійська та неукраїнська історіографія пропонує більш нюансований погляд на особистість Івана Мазепи, враховуючи нові джерела та оновлені перспективи. Сучасні науковці підкреслюють європейські зв’язки Мазепи, його навчання в Західній Європі, володіння кількома європейськими мовами та досвід придворного життя в Польщі 2. Це свідчить про те, що він був лідером з широким європейським світоглядом, що, ймовірно, впливало на його політичні амбіції та стратегії.

Рішення Мазепи перейти на бік Швеції часто розглядається не просто як зрада, а як стратегічний крок, спрямований на збереження козацької автономії перед централізаційною політикою Петра I 1. Робота Тетяни Таїрової-Яковлевої “Іван Мазепа та Російська імперія”, перекладена англійською мовою, є першою за шістдесят років англомовною біографією гетьмана, яка пропонує більш збалансований погляд на цю поляризовану постать, базуючись на нововідкритих архівних джерелах 24. Теодор Мацьків у своїй праці “English Reports on Mazepa: Hetman of Ukraine and Prince of the Holy Roman Empire” аналізує англійські дипломатичні звіти, прагнучи представити об’єктивну картину життя Мазепи 29. Сучасні дослідники намагаються відійти від спрощеного образу зрадника, часто нав’язуваного російською історіографією, і пропонують складніші пояснення його дій, що ґрунтуються на політичних реаліях того часу та його прагненні до української автономії.

Науковці також визнають значний внесок Мазепи в українську культуру, включаючи його підтримку мистецтва, освіти (зокрема, Києво-Могилянської академії) та будівництво церков в стилі українського бароко 1. Його меценатство свідчить про його інтерес до інтелектуального та мистецького розвитку його держави, що виходить за межі політичного та військового лідерства.

Проте, незважаючи на зростання наукової уваги, Мазепа залишається певною мірою загадковою та суперечливою фігурою, щодо справжніх мотивів та спадщини якої тривають дискусії 19. Це підкреслює складність історичної оцінки його дій навіть з позиції зовнішніх спостерігачів.

Підсумовуючи, аналіз неросійських та неукраїнських джерел дозволяє скласти більш повне уявлення про особистість гетьмана Івана Мазепи. Сучасники відзначали його інтелект, освіченість, володіння європейськими мовами, політичну проникливість та лідерські якості. У XVIII столітті його образ був романтизований завдяки впливу Вольтера. XIX століття під впливом романтизму створило героїчний, хоча й не завжди історично точний, образ Мазепи в літературі та мистецтві. Сучасна наукова історіографія пропонує більш нюансовану інтерпретацію, враховуючи його європейське походження, прагнення до збереження української автономії та внесок у культурний розвиток. Ці зовнішні перспективи сприяють глибшому та об’єктивнішому розумінню складної та значущої постаті Івана Мазепи, порівняно з потенційно упередженими національними наративами. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення ширшого кола неросійських та неукраїнських архівних матеріалів, а також на аналіз еволюції образу Мазепи в історіографіях різних європейських країн.

Таблиця 1: Узагальнення спостережень сучасників Мазепи з інших країн

Таблиця 2: Ключові інтерпретації Мазепи в романтичній літературі XIX століття

Источники

1. A Ukrainian Cossack Hetman According to Russian Archival Sources: Ivan Stepanovich Mazepa (1639-1709) – Istanbul University Press, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://iupress.istanbul.edu.tr/en/journal/jses/article/rus-arsiv-kaynaklarina-gore-bir-ukrayna-kazak-hetmani-ivan-stepanovic-mazepa-1639-1709
2. Ukraine in Foreign Comments and Descriptions • The Period of …, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Gazetteer/Places/Europe/Ukraine/_Topics/history/_Texts/SICUFCD/6*.html
3. LITERATUROZNAWSTWO – pressto@amu.edu.pl, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://pressto.amu.edu.pl/index.php/strp/article/download/38644/32928/85155
4. Cultural legacy of Mazeppa – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Cultural_legacy_of_Mazeppa
5. Voltaire on Mazepa and Early Eighteenth-Century Ukraine | Canadian Journal of History, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://utppublishing.com/doi/full/10.3138/cjh.47.2.259
6. Voltaire on Mazepa and Early Eighteenth-Century Ukraine | Request PDF – ResearchGate, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.researchgate.net/publication/286896671_Voltaire_on_Mazepa_and_Early_Eighteenth-Century_Ukraine
7. VOLTAIRE ON MAZEPA AND EARLY EIGHTEENTH CENTURY UKRAINE – SlideShare, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.slideshare.net/slideshow/voltaire-on-mazepa-and-early-eighteenth-century-ukraine/53771326
8. Forbidden Love: Ivan Mazepa and the Author of the History of the Rus – Harvard Ukrainian Studies, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.husj.harvard.edu/articles/forbidden-love-ivan-mazepa-and-the-author-of-the-history-of-the-rus
9. The (Re)Fashioning of an Archetype of Genius: Ivan Mazepa in Nineteenth-Century French Literature and Art – Harvard Ukrainian Studies, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://husj.harvard.edu/articles/ivan-mazepa-in-nineteenth-century-french-literature-and-art
10. A glimpse into Eastern European history through Lord Byron’s poem Mazeppa | Thomas Fisher Rare Book Library – University of Toronto, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://fisher.library.utoronto.ca/fisher-blog/glimpse-eastern-european-history-through-lord-byrons-poem-mazeppa
11. mazeppa legend – Diasporiana, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/26606/file.pdf
12. Mazepa in English LITERATURE – Ukrainian Studies at the University of Toronto, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://tarnawsky.artsci.utoronto.ca/rescentre/slavic/ukr/Cossacks/Manning-Mazepa-in-Engl-Lit.pdf
13. “Those Suspended Pangs”: Romantic Reviewers and the Agony of Byron’s Mazeppa, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/10509585.2012.728832
14. Mazeppa (poem) – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Mazeppa_(poem)
15. The Poem by Lord Byron That Inspired Liszt – Mazeppa – Interlude.hk, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://interlude.hk/national-heroics-liszt-mazeppa/
16. The literary portrayals of Ivan Mazepa in Byron’s Mazeppa and Pushkin’s Poltava. A comparative analysis | Studia Rossica Posnaniensia – pressto@amu.edu.pl, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://pressto.amu.edu.pl/index.php/strp/article/view/38644
17. Mazeppa (Byron) – Senior College Arts, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://acgedumusic.files.wordpress.com/2017/01/mazeppa.pdf
18. Mazeppa (symphonic poem) – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Mazeppa_(symphonic_poem)
19. Ivan Mazepa – Wikipedia, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://en.wikipedia.org/wiki/Ivan_Mazepa
20. Ivan Stepanovich Mazepa | EBSCO Research Starters, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.ebsco.com/research-starters/history/ivan-stepanovich-mazepa
21. A Linguistic Analysis of Ivan Mazepa’s Universals and Letters – Harvard Ukrainian Studies, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://husj.harvard.edu/articles/a-linguistic-analysis-of-ivan-mazepas-universals-and-letters
22. hetman ivan mazepa and the unification of ukrainian lands in the early 20th century ukrainian press – Magnanimitas, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.magnanimitas.cz/ADALTA/140245/papers/A_20.pdf
23. Hetman Ivan Mazepa in Life and Literature – Ukrainian Orthodox Church of Canada, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://uocc.ca/wp-content/uploads/2018/08/Mazepa-Life-Lit-Final-Draft-web.pdf
24. Ivan Mazepa and the Russian Empire – McGill-Queen’s University Press, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.mqup.ca/ivan-mazepa-and-the-russian-empire-products-9780228001744.php
25. Hetman Ivan Mazepa – Google Arts & Culture, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://artsandculture.google.com/story/hetman-ivan-mazepa-national-museum-of-the-history-of-ukraine/RAWBsZyzSUBOsw?hl=en
26. Ivan Mazepa and the Russian Empire – Harvard Ukrainian Studies, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://husj.harvard.edu/books/ivan-mazepa-and-the-russian-empire
27. Ivan Mazepa | Facts, Biography, & Russian Empire – Britannica, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.britannica.com/biography/Ivan-Mazepa
28. Ivan Mazepa and the Russian Empire – CIUSPress.com, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://www.ciuspress.com/product/ivan-mazepa-and-the-russian-empire/
29. diasporiana.org.ua, дата последнего обращения: марта 16, 2025, https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/13298/file.pdf