тренинги для бухгалтера
Бухгалтерия будущего, Дискуссионный Клуб Полтава 0

ДИСКУСІЯ: Чи потрібне бухгалтеру додаткове профільне навчання?

Дискусія під час бухгалтерського семінару
на тему: Чи потрібно бухгалтеру морочитися з додатковим профільним навчанням?
Адже фактично стати спеціалістом можна набувши досвіду під час щоденної практичної роботи.

0:22 – розгляд теми дискусії;

2:12 – коротко Правила Клубу;

5:12 – початок дискусії;

14:58 – підсумок аргументів За;

15:33 – підсумок аргументів Проти та загальний Висновок за наслідками дискусії;

17:00 – закінчення дискусії;

18:38 – пропозиція використати метод дискусії як тренінг для підвищення кваліфікації працівників.

*** 

А вот полная дискуссия с автором аргументов:

*** 

Бухгалтерська дискусія: чи повинен бухгалтер підвищувати свою кваліфікацію, періодично проходячи профільне навчання?

Чи потрібно бухгалтеру морочитися з додатковим профільним навчанням?

Загрузка ... Загрузка ...

 

*** 

Текст аргументов дискуссии на сайте “Утека”

Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант із бухгалтерського обліку
та оподаткування

Бухгалтерська дискусія:
Чи повинен бухгалтер
підвищувати свою
кваліфікацію,
періодично проходячи
профільне навчання?

21 вересня 2017 року в Дискусійному клубі «Полтава» за інформаційної підтримки громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» та групи компаній «Баланс» відбулася очна дискусія на тему: «Чи повинен бухгалтер підвищувати свою кваліфікацію, періодично проходячи профільне навчання?»

Дискусія проводилася за правилами Дискусійного клубу «Полтава» (організатор клубу – Олександр Золотухін):

у дискусії взяли участь дві сторони – сторона стверджування, яку представляла Євгенія Должикова (бухгалтер-консультант, дискусійне прізвище – Водолій), і сторона заперечення, яку представляв Олександр Золотухін (консультант із бухгалтерського обліку та оподаткування, дискусійне прізвище – Кіхот);

кожна із сторін поперемінно навела три аргументи на користь позиції, яку захищала. Водолій підготувала і озвучила аргументи на користь того, що працівникові потрібно підвищувати кваліфікацію, проходячи профільне навчання. А Кіхот готував і озвучив аргументи на користь протилежної позиції.

Сучасному бухгалтеру доводиться витрачати багато часу на те, щоб вивчати зміни до податкового, бухгалтерського, господарського законодавства. До того ж, бухгалтерські функції поступово автоматизуються. Нарешті, розвивається та вдосконалюється й управлінський облік, організація якого на підприємстві зазвичай також лягає на плечі бухгалтера.

У зв’язку з цим і постає питання:

чи повинен бухгалтер підвищувати свою кваліфікацію, постійно проходячи додаткове профільне навчання?

чи, може, усі ці нові компетенції досить успішно освоюються у процесі щоденної роботи на своєму підприємстві, так би мовити, набуваються простим досвідом?

Ми вирішили з’ясувати це питання за допомогою методу дискусії.

Відео дискусії можна переглянути на каналі Дискусійного клубу «Полтава» в Ютубі. А нижче наведемо аргументи сторін.

Перший аргумент «за»

Водолій: регулярно підвищуючи свою кваліфікацію, бухгалтер претендує на кар’єрне зростання і краще працевлаштування.

Як ви думаєте, якому фахівцеві надасть перевагу роботодавець під час пошуку нового співробітника? Звісно, тому, хто регулярно підвищує свою кваліфікацію. Опитування, нещодавно проведені серед працівників облікової професії (бухгалтерів), показали, що від 50 % до 80 % респондентів сумніваються у своєму кар’єрному зростанні, а то й узагалі — у можливості працевлаштування в майбутньому. Якщо бухгалтер не піклується про свій професійний розвиток, то значно зменшуються шанси зберегти надійне робоче місце і претендувати на хорошу премію від керівництва. Гроші просто так не платять!

У разі потреби пошуку нового місця роботи, не маючи доказів регулярного підвищення кваліфікації, набагато складніше отримати вигідні пропозиції із працевлаштування (знайти високооплачувану роботу), адже роботодавці прагнуть залучати тільки висококваліфікованих фахівців.

Статистика свідчить сама за себе: бухгалтери, які отримали престижні сертифікати, свідоцтва набагато успішніші за своїх «несертифікованих» колег. І кар’єрне зростання стає закономірним! А компетентність, підтверджена відповідним документом (особливо на державному рівні), є вагомим агрументом для того, щоб претендувати на підвищення заробітку і здійснити особистий фінансовий прорив.

Зауваження Кіхота: у першому аргументі зазначено: «Опитування, нещодавно проведені серед працівників облікової професії (бухгалтерів), показали, що від 50 % до 80 % респондентів сумніваються у своєму кар’єрному зростанні, а то й узагалі — у можливості працевлаштування в майбутньому».

Тобто, вони сумніваються в перспективах у принципі, без огляду на те, яку кваліфікацію вони мають – високу чи невисоку. Як приклад таких сумнівів, наведу хоча б ті перспективи бухгалтерської професії, які малюють окремі спеціалісти.

Наприклад, дивимось книгу Президента французького інституту дипломованих бухгалтерів Філіпа Арроу «Публічний бухгалтер і цифрова економіка», де він зазначає, що, за даними дослідження, проведеного науковцями Оксфордського університету у вересні 2013 року, з імовірністю 94 % протягом найближчих 20 років професія бухгалтера зникне. Щоправда, там же він припускає, що професія фактично не зникне – вона трансформується. Будуть не бухгалтери у звичному нам сенсі, а консультанти.

Від себе додам, що кількість майбутніх консультантів, напевне, буде меншою за кількість сучасних бухгалтерів.

Відповідь Водолія: гіпотеза Кіхота щодо зникнення професії бухгалтера або трансформування її на професію “консультант”, ще раз доводить необхідність освіти бухгалтера. Імовірніше за все, у професії залишаться ті, хто постійно навчався, підвищував свою кваліфікацію та професіоналізм.

Перший аргумент «проти»

Кіхот: Бухгалтерія – звичайне ремесло, а не якась хитромудра наука.

Бухгалтерія у своїй основі – проста шкільна математика. Це операції додавання, віднімання, множення, ділення – і більше нічого.

То яку кваліфікацію тут можна підвищувати? Будь-який третьокласник сяде на місце бухгалтера, йому покажуть, що і як слід віднімати, що додавати, і він буде успішним бухгалтером.

Бухгалтерія – звичайне ремесло, а не якась хитромудра наука. А майстерність у ремеслі набувається простим досвідом.

Зауваження Водолія: бухгалтерська професія існує давно. Наприклад, у Стародавній Індії бухгалтер був на рівні жерця, і цар приходив до нього за порадою. Не варто її знецінювати. Професія бухгалтера важлива й передбачає високий рівень знань і відповідальності. У сучасних умовах недостатньо отримати диплом один раз і з цим багажем знань пропрацювати все своє трудове життя. «Класичних» знань бухобліку, отриманих ще в 90-х, недостатньо. Щоб бути кращим у цій професії, бухгалтер змушений стежити за змінами в методології обліку та нормативних актах. Нерідко доводиться співпрацювати та вступати у відносини із представниками інших частин бізнесу та поза бізнесом, контролюючими органами, пояснювати показники, надавати інформацію, допомагати підприємству досягати цілей. Бухгалтер має розвивати необхідні технічні знання (освоювати нові програми), навички та етику. Такі вміння не приходять в одну хвилину, їх потрібно планомірно нагромаджувати та тренувати.

Відповідь Кіхота: якщо в Стародавній Індії посада міністра фінансів називалася “бухгалтер”, то, звісно, що цар з ним радився. Але навряд чи цар радився з першим зустрічним бухгалтером.

Що стосується класичних знань бухобліку, отриманих ще в 90-х, то нічого кардинально нового до них не додати. Той самий дебет, той самий кредит, ті самі первинні документи, та сама інвентаризація, ті самі облікові регістри і той самий баланс.

А всі зміни в законодавстві, які постійно відбуваються, освоюються бухгалтером у процесі поточної повсякденної роботи. Це невід’ємна функція роботи бухгалтера, його трудовий обов’язок. Процес освоєння законодавства, яке постійно змінюється, не потребує якогось окремого підвищення кваліфікації.

Другий аргумент «за»

Водолій: щоб забезпечити як свою особисту безпеку, так і економічну безпеку підприємства.

Сміливо можна використати цей аргумент, щоб наполягти на оплаті підвищення кваліфікації бухгалтера коштом підприємства. Навчаючись, ви піклуєтесь не тільки про свій професійний розвиток, але і про розвиток компанії. Знання всіх тонкощів законодавства дозволить оптимізувати сплату податків у законний спосіб. Будь-якому керівникові потрібен першокласний бухгалтер, який не просто добре виконує свою роботу, а мислить неординарно, завжди прагне знайти та запропонувати надійні рішення для виходу з нестандартних ситуацій (а “завдяки” нашому недосконалому законодавству таких ситуацій – достатньо).

Ви будете знати, як підприємству не платити зайвого, не ухиляючись від сплати податків, як забезпечити економічну безпеку підприємства. Підвищуючи свою фінансову грамотність, можна показати керівництву свій бухгалтерський клас, стати бухгалтером, якому довіряють і чий внесок у роботу підприємства високо цінують.

Зауваження Кіхота: другий аргумент Водолія побудовано на так званій «економічній» концепції функціонування економіки. Це концепція, яку вивчають за економічними підручниками. Що, начебто, є вільний ринок, конкуренція на ньому, стандартно працює закон попиту та пропозиції. І що той підприємець (бізнес), який є більщ ефективним, тобто в кого нижча ціна і краща якість продукту, посідає вищі економічні щаблі. У книжковій економіці податки сплачуються чітко за писаними законами. У цій концепції немає того, що називається “людський фактор”.

Але ж є і реальна економіка, яка відрізняється від того, що написано в підручниках. У реальній економіці вищі економічні щаблі посідає не той, хто ефективніший, а хто «свій», у реальній економіці існують домовленості, корупція тощо. Тому в реальній економіці можуть цінуватися не знання книжної економіки, а можливість бути «своїм», мати зв’язки з потрібними людьми та вміти домовлятися.

Відповідь Водолія: саме для того, щоб уміти правильно і в межах закону оптимізувати сплату податків, уміти захистити свої інтереси та економічну безпеку підприємства, існують спеціальні тренінги та семінари. Фахівці з безпеки бізнесу (зокрема, юристи) навчать бухгалтера тому, чого не вчать у навчальних закладах.

Другий аргумент «проти»

Кіхот: навіть Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників не висуває вимог до підвищення кваліфікації.

Візьмемо з Довідника такі прості бухгалтерські професії:

конторський службовець (бухгалтерія);

обліковець з реєстрації бухгалтерських даних;

рахівник.

Кваліфікаційні вимоги до них такі: повна загальна середня освiта та професiйно-технiчна освiта або повна загальна середня освiта та професiйна пiдготовка на виробництвi. Без вимог до стажу роботи.

Тобто ні стажу, і профільної бухгалтерської освіти не потрібно!

Далі беремо професію «Бухгалтер» Довідник висуває вимогу щодо базової або неповної вищої освіти відповідного напряму підготовки. Тут навіть повної закінченої бухгалтерської освіти не вимагається.

Дивимось далі професії в Довіднику:

головний бухгалтер;

аудитор;

бухгалтер (з дипломом спеціаліста);

бухгалтер-ревізор;

економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності.

Для цих професій, нарешті, ми побачили в Довіднику вимоги щодо наявності вищої профільної освіти.

Ну добре, освіта є, бухгалтерську математику засвоїли. Вимоги Класифікатора виконано. А про підвищення кваліфікації Довідник мовчить.

Зауваження Водолія: існує різниця між нормами Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників і реальними вимогами роботодавців. Щоб бути сучасним професіоналом, потрібно встигати за темпами розвитку професії. Зростають очікування від бухгалтера: від нього вимагається більше компетенції, навичок і розширення професійного кругозору. Роботодавець бажає мати в штаті бухгалтера, який не лише констатує і вносить у програму факт господарських операцій, але й може проаналізувати ситуацію, дати пораду.

Відповідь Кіхота: але ж уміння аналізувати фінансові, економічні показники підприємства завжди було однією з функцій бухгалтера. І відомо, що в цьому плані бухгалтер завжди був порадником керівника – така його робота. Тут нічого не змінилося. Стандартний бухгалтерський набір компетенцій.

Третій аргумент «за»

Водолій: бухгалтери вимушені навчатися, оскільки мають постійно стежити за змінами в нормативних актах.

Нещодавно на сайті Всеукраїнського бухгалтерського клубу було проведено опитування на тему: “Навіщо бухгалтеру навчатися”. Результати опитування такі:

48 % респондентів відповіли, що бухгалтери вимушені навчатися, оскільки мають постійно стежити за змінами в нормативних актах;

24 % – для професійного та кар’єрного зростання (що передбачає підвищення рівня зарплати);

22 % – щоб забезпечити як свою особисту безпеку, так і економічну безпеку підприємства;

6 % – щоб отримати нові знання з метою оптимізувати сплату податків у законний спосіб.

Висновки очевидні – ми вимушені постійно вчитися. Вивчати нововведення в методології обліку, освоювати нові програми автоматизації бухобліку, постійно стежити за змінами в нормативних актах. Ми зобов’язані розуміти значущість тих чи інших розпоряджень. Вони часом суперечливі, але їх недотримання може обернутися для підприємства серйозними фінансовими втратами.

Бухгалтери – мудрі люди. Ми стежимо за змінами, оглядаючи професійну пресу, сайти, форуми. Але чи часто вистачає часу на це? Особливо, якщо серед великої кількості інформації з Інтернету треба уловити лише достовірні та потрібні знання. Як кажуть, одна голова добре, але краще довіритися професіоналам. На семінарах, конгресах, тренінгах та курсах лектор (який має високий рівень знань і професіоналізму) підготує та донесе інформацію, навчить і підкаже, як краще діяти в конкретній ситуації. Ви не просто актуалізуєте свої знання, але й змушені опрацьовувати нові норми бухгалтерського обліку, бути в курсі нових тенденцій та розвиватися!

Зауваження Кіхота: для того щоб стежити за змінами законодавства, не обов’язково проходити якісь формальні профільні навчання на курсах, тренінгах. Досить знайомитися зі змінами, проглядаючи інформацію у профільних журналах, газетах, у тому числі в Інтернеті. А далі застосовувати все те на практиці.

Звісно, що плюс до того або замість того можна пройти і навчання. Але офіційне профільне навчання має два недоліки: по-перше, за нього, як правило, потрібно заплатити. По-друге, воно відбирає час, якого завжди не вистачає. Отже, мінуси – час та гроші.

Відповідь Водолія: звісно, будь-яке навчання віднімає час та, на жаль, гроші. Але інвестиція в навчання – це інвестиція в себе, знання у вас ніхто не відбере. Також за правильного подання, завжди можна аргументувати потребу в навчанні і домогтися оплати коштом підприємства.

Третій аргумент «проти»

Кіхот: Трудовий шлейф за плечами кожного бухгалтера важливіший за кількість тих сертифікатів, які він отримав на різноманітних підвищеннях кваліфікацій.

Професіоналізм оцінюється реальними справами людини на робочому місці, а не наявністю дипломів та сертифікатів. Цей професіоналізм оцінюється людьми, з якими бухгалтер працює, з якими стикається. Той спеціаліст, який найбільше влаштовує таких людей (у першу чергу, керівників, засновників бізнесів), і є найкращим, найпершим спеціалістом. І іншого, навіть най-най-найученішого з безліччю сертифікатів і дипломів, їм не треба. Саме такі люди формують професійний шлейф (розголос) працівника. Про працівника починають говорити: ось він, хороший спеціаліст. Подібний розголос (шлейф) і є найкращим дипломом. То якщо власникам, керівникам потрібна саме своя людина, а не бухгалтер, який має багато дипломів, навіщо витрачати час на те, що практикою мало затребувано? Може, краще витрачати час на те, щоб ставати своїм?

Зауваження Водолія: професіоналізм бухгалтера оцінюється не тільки людьми, з якими бухгалтер працює, з якими стикається. Важлива й незалежна, неупереджена оцінка!

Бути «своїм» – добре, але цей факт не усуває необхідності піклуватися про свій професійний розвиток. Недарма кажуть, що ті, хто досягає успіху в житті, ніколи не припиняють учитися.

Відповідь Кіхота: власне, так воно і є. Постійно навчаючись, людина розширює свій світогляд. А відтак якість її роботи може підвищуватися. Тим паче, що бухгалтер працює, у тому числі, з нормативними документами, які постійно змінюються. Тож потрібно постійно читати, аналізувати, міркувати. Потрібно постійно дискутувати, як ми оце робимо. Шукати та знаходити правильні відповіді.

Але я тільки хотів сказати, що подібний процес навчання може цілком успішно проходити у звичайному робочому режимі, на робочому місці. Щодня, крапля за краплею. І для цього не обов’язково потрібне офіційне підвищення кваліфікації шляхом проходження додаткового профільного навчання.

Висновки за результатами дискусії

Кіхот: дискусія закінчена. Тепер сторони підсумують свої аргументи.

Водолій: регулярно підвищуючи свою кваліфікацію, бухгалтер має більше шансів на кар’єрне зростання і краще працевлаштування. Дослідники прогнозують трансформацію професії бухгалтера, і тим, хто постійно навчається та має високий професійний рівень, буде значно легше пристосуватися.

Крім того, наша професія не стоїть на місці й виникає потреба розвивати технічні знання та навички (зокрема, освоювати нові програми). Замість того, щоб розбиратися самостійно, за методом спроб і помилок, набагато ефективніше отримати готові інструменти, які легко можна застосувати на практиці.

Водночас це вигідно не лише особисто бухгалтеру, але й підприємству, де він працює. Саме таких професіоналів цінують та поважають, вони стають «своїми». Бо вимоги, яким має відповідати бухгалтер (зокрема, згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників), значно відрізняються від вимог сучасних роботодавців.

Бухгалтерія могла б вважатися простим ремеслом, а не хитромудрою наукою, якби не такі часті зміни «правил гри».

Бухгалтери вимушені навчатися, оскільки повинні постійно стежити за змінами в нормативно-правових актах. Звісно, це можна робити щоденно, проглядаючи інформацію у профільних журналах, газетах, у тому числі в Інтернеті. Можна набувати знання досвідом. Але досвід може бути як позитивний, так і негативний. Набагато ефективнішим є живе спілкування з однодумцями, експертами, спільний пошук відповідей на проблемні питання, порівняння та незалежна оцінка рівня своїх знань.

У свою чергу, знання, які конвертуються в дії, дозволять бути успішним і затребуваним спеціалістом.

Кіхот: спершу підсумую свої аргументи «проти».

У своїй основі бухгалтерія – це звичайне облікове ремесло, яке обросло багатьма додатковими функціями і продовжує надалі обростати. Навіть нормативні документи, які висувають вимоги до бухгалтера, зокрема Довідник кваліфікаційних характеристик професій, не висуває додаткових вимог до якогось додаткового профільного навчання. Причому, як показує практика, роботодавці вважають за спеціаліста того, хто найбільше влаштовує з огляду на психологічну сумісність із роботодавцем. Тобто бухгалтер повинен бути, що називається, «своїм». Навіть якщо в плані фахової підготовки він поступається іншим претендентам на посаду.

А тепер власне мій особистий висновок.

Звісно, що бухгалтер може підвищувати власні професійні компетенції у процесі щоденної роботи на своєму підприємстві, набуваючи їх простим досвідом. Він може займатися самоосвітою. Але ж офіційне навчання – то також досвід, під час якого кожен може порівняти власні професійні досягнення з іншими, послухати лекції кращих у своїй професії, поспілкуватися із кращими, з багатьма своїми колегами. А це ще ширший і глибший досвід, ніж локальний досвід на своєму підприємстві!

Дискусію закінчено, аргументи перед вами, читайте, зважуйте, які з них більш вагомі, і приймайте власне розсудливе рішення на користь позиції, яка здається вам обґрунтованішою.

Висновки

Без підвищення кваліфікації, набуття нових навичок та орієнтування у змінах до чинного законодавства не може обійтися жоден сучасний бухгалтер. Інша річ, яким чином він буде здобувати нові знання та навички. Здійснювати це можна в різні способи: від саморозвитку до навчання коштом роботодавця. Тому кожен обирає спосіб, найбільш доцільний саме для нього. Але бухгалтер, який воліє власного професійного розвитку та докладає для цього зусиль, може відчути свою цілком реальну значущість уже зараз, зокрема, узявши участь у щорічному конкурсі «Кращий бухгалтер України».

Поделиться:
0
Александр Золотухин

Александр Золотухин

Организатор Дисскуссионного Клуба Полтава, консультант по вопросам бухгалтерского учёта и налогообложения

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *