зміни до закону про бухоблік
Бухгалтерия будущего 0

Бухгалтерська еволюція: які зміни чекають бухгалтерів з нового року

Бухгалтерська еволюція: які зміни чекають бухгалтерів з нового року

Публікація на сайті: 

*** 

З 01.01.2018 р. наберуть чинності численні зміни до Закону про бухоблік, внесені Законом № 2164−VІІІ. Зміни кардинальні, цікаві, розглянемо найсуттєвіші з них.

 *** 

ПБО

Термін «національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку» викладено в новій редакції. Тепер це буде нормативно-правовий акт, розроблений на основі:

  • міжнародних стандартів фінансової звітності і
  • законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку.

До внесення змін ПБО — це нормативно-правовий акт, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, «що не суперечать міжнародним стандартам».

Тобто, до змін ПБО були відносно самостійним нормативно-правовим актом в якому визначені принципи та методи не повинні були суперечити міжнародним стандартам. Після змін це буде нормативно-правовий акт, який:

  • по-перше, розробляється на основі міжнародних стандартів;
  • по-друге, ПБО розробляються також на основі законодавства ЄС у сфері бухгалтерського обліку. Тобто, окрім вимог міжнародних стандартів, ПБО повинні будуть враховувати вимоги законодавства ЄС. Це означає, що нам слід чекати масштабних змін до ПБО, які врахують всі ці вимоги.

Облікова політика

Відповідно до внесених змін облікова політика буде визначатися як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством як для ведення бухгалтерського обліку, так і для складання та подання фінансової звітності. Зазначимо, що до внесення змін облікова політика стосувалася тільки фінансової звітності.

Власне, бухгалтерський облік — це технічний засіб, який дозволяє отримати дані для складання різноманітної звітності, включаючи фінансову. Тому питання ведення бухгалтерського обліку мають другорядне, неосновне значення порівняно зі звітністю. Як вести бухгалтерський облік, з допомогою якої комп’ютерної програми, в яких регістрах обліку, якими первинними документами оформляти господарські операції, яка його організаційна структура на підприємстві? Це мало кого цікавило. Головне, аби звітність (зокрема фінансова) була складена правильно.

Тепер після змін всі ці бухгалтерські питання також будуть під пильним контролем.

NB: Адже один з визначених Законом про бухоблік принцип бухгалтерського обліку — послідовність —  передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики, зміна якої можлива лише у передбачених стандартами обліку випадках, з розкриттям у фінзвітності.

Причому відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство самостійно визначає за погодженням з власниками тощо відповідно до установчих документів свою облікову політику.

Це означає, що всі бухгалтерські процедури, методи, які використовує підприємство, також потрібно буде визначати наказом про облікову політику.

Поняття бухгалтерського обліку

Закон про бухоблік поповнився новими поняттями.

Звіт про платежі на користь держави. Цей звіт подаватимуть підприємства, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес. Звіт міститиме інформацію про:

  • податки,
  • збори,
  • інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до закону.

Звіт про управління. Містить інформацію, що характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності. Цей звіт подається разом з фінансовою звітністю (крім мікро- та малих підприємств). Середні підприємства мають право не відображати у Звіті нефінансову інформацію.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі. Цей стандарт стосується:

  • розпорядників бюджетних коштів,
  • центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері:
  • казначейського обслуговування бюджетних коштів, та
  • фондів загальнообов’язкового державного соціального і
  • пенсійного страхування.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес. Це різноманітні фінансові установи та підприємства, які Законом про бухоблік (відповідно до внесених змін) визначені як великі.

Таксономія фінансової звітності. Це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Саме поняття «таксономія» означає групування будь-яких речей, або принципи, що лежать в основі цього групування.

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Це дохід від реалізації мінус надані знижки, повернені товари, доходи, що належать комітентам тощо, та податків і зборів.

Стаття 1 Закону про бухоблік доповнена частиною другою, в який передбачено, що інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених відповідними стандартами бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

NB: Всі ці зміни свідчать по-перше, про підвищення статусу Закону про бухоблік, як базового законодавчого акта в сфері бухобліку. По-друге, про посилення державного регулювання бухгалтерського обліку.

На кого ще поширюватиметься Закон

Завдячуючи змінам він тепер поширюється також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Тобто, дія Закону про бухоблік поширюється на нових осіб, що знову ж працює на підвищення його статусу.

Нові критерії розміру підприємств

Як раніше, так і зараз для облікових цілей використовуються критерії розподілу суб’єктів господарювання за розміром, які встановлені Господарським кодексом. Змінами передбачено новий розподіл за розміром підприємств. Очевидно, що вперше ці критерії потрібно буде застосовувати для складання фінансової звітності за 2018 рік.

Критерії розподілу підприємств для цілей Закону про бухоблік за розміром наведено у таблиці, а також для порівняння наведено і критерії розподілу, передбачені Господарським кодексом.

№ пор. Розмір підприємств за Законом про бухоблік (суб’єктів господарювання за Господарським кодексом) Критерії розподілу на дату складання фінзвітності за рік, що передує звітному (потрібно відповідати щонайменше двом критеріям) Критерії розподілу згідно ст. 55 Господарського кодексу
Балансова вартість активів (в євро*) Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (в євро*) Середня кількість працівників (осіб) Річний дохід від будь-якої діяльності (в євро*) Середня кількість працівників (осіб)
1 Мікропідприємство (суб’єкт мікропідприємництва) До 350 000 До 700 000 До 10 До 2 000 000 До 10
2 Мале (суб’єкт малого підприємництва) Більше 350 000 до 4 000 000 Більше 700 000 до 8 000 000 Більше 10 до 50 Більше 2 000 000 до 10 000 000 Більше 10 до 50
3 Середнє (суб’єкти середнього підприємництва) Більше 4 000 000 до 20 000 000 Більше 8 000 000 до 40 000 000 Більше 50 до 250 Більше 10 000 000 до 50 000 000 Більше 50 до 250
4 Велике (суб’єкти великого підприємництва) Понад 20 000 000 Понад 40 000 000 Понад 250 Понад 50 000 000 Понад 250
*середній за період офіційний курс гривні щодо євро, розрахований на підставі курсів Нацбанку України

 

Принципи бухгалтерського обліку

Змінами підкориговано принципи бухгалтерського обліку. З 01.01.2018 р. вже не буде таких принципів як обачність і історична (фактична) собівартість. Їхня відсутність означає, що:

  • по-перше, фактична собівартість вже не є пріоритетною оцінкою активів підприємства;
  • по-друге, підприємство вільне обирати в бухобліку методи оцінки, які вважає доречними в окремих ситуаціяхі, не переймаючись при цьому тим, чи внаслідок такої оцінки будуть занижені витрати чи завищені доходи.

Змінено принцип нарахування. До внесення змін цей принцип зобов’язував для визначення фінрезультату порівнювати доходи звітного періоду та витрати, що були здійснені для отримання цих доходів. З набранням чинності нововведень порівнювати вже нічого не потрібно. Доходи і витрати відображатимуться в момент їх виникнення. Якщо буквально слідувати цьому принципу, то в бухгалтерському обліку вже не потрібно користуватися рахунками обліку витрат (рах. 39) і доходів (рах. 69) майбутніх періодів.

Водночас змінами передбачено, що можуть застосовуватися інші принципи, визначені відповідними стандартами обліку.

Методрекомендації тільки за погодженням з Мінфіном

Частиною 6 ст. 6 Закону про бухоблік у чинній на сьогодні редакції передбачається, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, відповідно до галузевих особливостей можуть розробляти методичні рекомендації щодо застосування ПБО. На практиці розроблені Методрекомендації нерідко суперечили ПБО, про що Мінфін України своїми листами повідомляв розробників таких Методрекомендацій.

За новими правилами скоріш за все, всі наявні Методрекомендації буде приведено у відповідність з ПБО (які також, будуть оновлені) і погоджені з Мінфіном України.

Вести бухоблік зможуть не тільки аудиторські фірми

Абзацом 4 ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік передбачено таку форму організації бухобліку, як ведення бухобліку на договірних засадах аудиторською фірмою.

З 01.01.2018 р. це вже можуть бути особи, які провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності:

  • підприємства;
  • суб’єкти підприємницької діяльності;
  • самозайняті особи.

Ця зміна фактично розширює перелік осіб, які можуть вести бухгалтерський облік на підприємстві: зокрема, це стороннє підприємство і самозайняті особи, які провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку.

Якщо в «первинці» неістотні недоліки

Внесено зміни до ст. 9 Закону про бухоблік, якою встановлено вимоги до первинних документів, і у разі недотримання яких первинні документи не вважалися такими, що підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції.

За новими правилами неістотні недоліки в первинці не будуть підставою для невизнання господарської операції, але за умови, що первинка містить відомості про:

  • дату складання документа;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції тощо.

Це означає, що аби первинка визнавалася такою, що підтверджує факт здійснення господарської операції, всі вищезазначені реквізити має бути зазначено. Що ж тоді вважати неістотними недоліками? Фактично, ці зміни нічого нового не несуть, хіба що психологічний настрій ставлення до первинки: «за деревами таки потрібно і ліс бачити» — первинка не самоціль, а засіб для фіксування господарської операції. Якщо операція відбулася, то для обліку підійде навіть недосконалий документ, а це вже означає, що такий підхід приблизить бухоблік до реального життя.

Не відобразили в бухобліку, а «гроші поклади»

Частина 3 статті 9 Закону про бухоблік доповнюється новим абзацом, відповідно до якого навіть якщо здійснені господарські операції не відображені в бухгалтерському обліку, за ними у сторін цих операцій на загальних підставах виникають права і обов’язки.

Ця норма також на додачу до попередньої наближає бухоблік до реального життя: на першому місці реальне господарське життя, а бухгалтерський облік — лише його відображення.

Уся фінансова звітність стає публічною

Усі великі та середні підприємства зобов’язані будуть оприлюднювати фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці. Виходить, ті підприємства, які такої сторінки не мають, щонайменше для виконання цих оновлених бухгалтерських вимог повинні будуть її створити.

Причому всі підприємства зобов’язані забезпечувати доступність фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за місцезнаходженням цих підприємств. Нагадаємо, що відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи є:

  • фактичне місце ведення діяльності чи
  • розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За буквального розуміння фінзвітність повинна бути або за місцем фактичного ведення діяльності, або за місцем розташування офісу.

Загальні вимоги до фінансової звітності

Хто підписує та подає фінзвітність. До внесення змін в Законі про бухоблік зазначалося, що фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер. А зміни значно деталізували це питання в розрізі організаційних форм ведення бухобліку та підприємств, що становлять суспільний інтерес. Крім того, зазначено про відповідальність:

  • підприємств, які надають послуги обліку, що визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг;
  • керівників, власників підприємств за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінзвітності.

Фактично всі ці зміни направлені на посилення відповідальності за належне ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності. Зміни сприятимуть прозорій і публічній діяльності підприємств.

Склад фінансової звітності. Скорочена за показниками фінансова звітність встановлюється у складі балансу та звіту про фінансові результати для (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами):

  • мікропідприємств,
  • малих підприємств,
  • непідприємницьких товариств і
  • представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Повний комплект фінансової звітності повинен встановити Мінфін за погодженням з Держстатом. Для банків — НБУ. До складу такого комплекту включаються також:

  • звіт про управління;
  • звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків);
  • фінансова звітність про виконання бюджетів.

Консолідована фінансова звітність. Змінено поняття консолідованої фінансової звітності: це фінзвітність підприємств, які здійснюють контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці. До змін це стосувалося фінзвітності материнського підприємства та його дочірніх підприємств. Разом з тим змінами не конкретизовано, що саме мається під «контролем». Щоправда, критерії контролю наведені в НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність». Можемо припустити, що поняття контролю буде розширено. У всякому разі, слід дочекатися оновлення національних стандартів, зокрема НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність».

Стаття 12 «Консолідована фінансова звітність» Закону про бухоблік викладена в новій редакції. То ж підприємства, які контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів − до 4 мільйонів євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) − до 8 мільйонів євро;
  • середня кількість працівників − до 50 осіб.

Консолідовану фінзвітність повинні будуть також подавати:

  • щодо підприємств, які належать до сфери їх управління:
  • міністерства,
  • інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки,
  • органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки,
  • об’єднання підприємств щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства,
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів.

Олександр Золотухін,
консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування



Поделиться:
1+
Александр Золотухин

Александр Золотухин

Организатор Дисскуссионного Клуба Полтава, консультант по вопросам бухгалтерского учёта и налогообложения

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *