======
Основні тези тексту:
- Позивач (ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом проти ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) про визнання бездіяльності протиправною. Позивач стверджував, що відповідач не розглянув його заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі наявності матері з інвалідністю ІІ групи.
- Відповідач заперечив позовні вимоги. Він стверджував, що не мав обов’язку надавати відстрочку, оскільки таке рішення приймає місцевий орган виконавчої влади. Крім того, відповідач вказав на відсутність у позивача чинної постанови військово-лікарської комісії, яка б визначала його придатність до військової служби.
- Суд, розглянувши доводи сторін та дослідивши докази, частково задовольнив позов. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача та зобов’язав його розглянути заяву з прийняттям відповідного рішення.
- Суд відхилив інші позовні вимоги. Зокрема, суд відмовив у задоволенні вимоги зобов’язати відповідача надати відстрочку, оскільки це питання не було розглянуто по суті.
- Суд стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір.
Ключові моменти:
- Суд підтвердив право позивача на розгляд його заяви про відстрочку від призову.
- Суд зобов’язав відповідача розглянути заяву та прийняти рішення.
- Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
======
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4045/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо не розгляду питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII) у зв`язку з наявністю матері із числа осіб з інвалідністю та відсутністю інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону утримувати особу; зобов`язання відповідача розглянути питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та надати відстрочку від призову на військову службу від мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону № 3543-XII у зв`язку з сімейними обставинами, а саме: у зв`язку з наявністю матері, яка згідно довідки МСЕК є особою з інвалідністю II групи і інші працездатні особи, зобов`язані відповідно до закону її утримувати, відсутні, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.03.2024 та усіма необхідними документами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, оскільки матір позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи та інших працездатних членів сім`ї та близьких родичів, які зобов`язані відповідно до закону її утримувати, немає. Однак відповідач питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не вирішив, а запропонував особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Аналогічного змісту надано відповідь листом від 22.04.2024 №1878 на адвокатський запит представника позивача.
На переконання позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , до компетенції якого згідно з пунктом 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, належить вирішення питання щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання його заяви повинен був за наслідком її розгляду прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому. Однак відповідач ухилився від розгляду по суті порушеного ним у заяві питання.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що відповідно до законодавства чинного на день розгляду звернення ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_3 не було обов`язку надавати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації позивачу, оскільки такий обов`язок відповідно до Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15.12.2017 № 19ДСК, покладено на місцевий орган виконавчої влади, а ІНФОРМАЦІЯ_4 лише виконують прийняті ним рішення, тобто оформляють відстрочку у вигляді довідки. Рішення місцевого органу виконавчої влади ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав, а тому і обов`язку видати відповідну довідку у відповідача не виникало. Крім того, зазначив, що лише військовозобов`язані мають обов`язок проходити військову службу, та за наявності підстав, визначених у статті 23 Закону № 3543-XII, мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У відповідача відсутня дійсна постанова ВЛК, яка б визначала ступінь придатності позивача до військової служби. За відсутності чинної ВЛК щодо придатності позивача неможливо встановити чи йому взагалі може бути надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, адже у випадку, якщо за наслідками проходження військово-лікарської комісії він буде визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку, його слід буде виключити з військового обліку і він перестане бути військовозобов`язаним. Тобто, у такому випадку відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації йому не може бути надана, оскільки він не підлягатиме призову, оскільки у нього буде відсутній обов`язок проходити військову службу.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 04.03.2024 (зареєстровано за вх.№4559 від 06.03.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ та видачу відповідного документа, чим підтвердити право на відстрочку (а.с. 5). До вказаної заяви додано копії: паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 6-8); військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.9-11); свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.12); паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_2 (а.с.13-14); пенсійного посвідчення ОСОБА_2 (а.с.16); довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №253321 (а.с.15); свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.19); свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (батька позивача) серії НОМЕР_4 (а.с.20); свідоцтва про народження ОСОБА_4 (сестра позивача) серії НОМЕР_5 (а.с.17); свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_6 (а.с.18); інформаційної довідки про осіб, які задекларували своє місце проживання (перебування) в житлі від 15.02.2024 №6392 (а.с.21).
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 11.03.2024 №2519 повідомив позивача, що для належного оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю матері з інвалідністю позивачу необхідно особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 та представити документи, що посвідчують особу (паспорт, військово-обліковий документ) та документи, що підтверджують право на відстрочку (а.с.22).
Аналогічного змісту відповідь надана ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 22.02.2024 №1878 на адвокатський запит представника позивача (а.с. 23-24).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон №2232-XII).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі – військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 08.05.2024 №3684-IX) строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 на 90 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Статтею 22 Закону №3543-XII (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Так відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України – за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України – за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-XII).
Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України – Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України – відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати (абзац одинадцятий, зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 28.06.2023 №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану»).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі – Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з абзацом дев`ятим пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі – державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі – підприємства, установи та організації).
Підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, зокрема повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку документи, за результатами перевірки яких вирішується питання оформлення відстрочки від призову за встановленими у статті 23 Закону №3543-ХІІ підставами. Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, приймаються до громадян України (призовників, військовозобов`язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.
Предметом спору у цій справі є поведінка ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо розгляду і вирішення заяви за вх.№4559 від 06.03.2024 про оформлення позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До своєї заяви ОСОБА_1 долучив документи на підтвердження обставин, зазначених у ній.
Листом від 11.03.2024 №2519 відповідач повідомив позивача про необхідність для належного оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю матері з інвалідністю ІІ групи особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 та надати документи, що посвідчують особу (паспорт, військово-обліковий документ) та документи, що підтверджують право на відстрочку (а.с.22). Аналогічного змісту надано відповідь листом від 22.02.2024 №1878 на адвокатський запит представника позивача (а.с. 24).
Суд зазначає, що ніЗакон №2232-XII, ніЗакон №3543-XII, ні Порядок № 1487, ні Правила № 1487 не зобов`язують військовозобов`язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених абзацом одинадцятимчастини першої статті 23 Закон №3543-XII.
Також Порядок №1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують саме право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо). При цьому обов`язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожнім у спірних правовідносинах.
У цих правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Однак всупереч пунктам 9, 11 Положення №154 заяву позивача відповідач не розглянув та не здійснив перевірку наявності (відсутності) підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправну бездіяльність.
У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то порушення заявленого права позивача допущене відповідачем саме бездіяльністю щодо розгляду заяви по суті.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що у нього не було обов`язку надавати позивачу відстрочку від призову на військову служби під час мобілізації, з посиланням на абзац сьомий пункту 4.19 Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15.12.2017 № 19ДСК, оскільки право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації передбачено абзацом одинадцятимчастини першої статті 23 Закон №3543-XII, тобто позивач має це право в силу закону. У свою чергу, відповідно до пункту 11 Положення №154 саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочку від призову під час мобілізації. Суд наголошує, що Інструкція №19ДСК, на яку посилається відповідач (суд зазначає, що таку Інструкцію до матеріалів справи не долучено) має нижчу юридичну силуніж Положення № 154. До того ж Інструкція №19ДСК, як стверджує відповідач, була затверджена наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України у 2017 році, тоді як Положення №154 затверджене постановою Кабінету Міністрів України у 2022 році, відповідно Інструкція не могла бути прийнятою для встановлення правил, що регулюють організаційні питання визначені в Положенні № 154, а тому відповідач помилково застосовує її поряд з Положенням № 154 та на власний розсуд тлумачить зміст Положення № 154.
Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача чинної постанови військово-лікарської комісії, яка б визначала ступінь його придатності до військової служби, суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов`язок військовозобов`язаного пройти медичний огляд перед вирішенням питання про надання відстрочки від призову під час мобілізації.
Крім того, про вказані підстави не було зазначено відповідачем у листах від 11.03.2024 №2519 та від 22.02.2024 №1878.
Необхідно також зауважити, що на час розгляду справи до Закону №3543-XII внесені зміни та Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18.05.2024) статтю 23 Закону №3543-XII викладено у новій редакції.
Зокрема, пунктом 13 частини першої статті 23 №3543-XII установлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Також із 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок №560, зі змінами).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії – керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії – представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, станом на час розгляду даної справи, рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації приймається комісією, створеною при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), за наслідками розгляду відповідних документів військовозобов`язаних.
Разом з тим, суд враховує, що абзацом дев`ятим пункту 11 Положення №154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, після отримання заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти певне рішення за наслідком її розгляду.
Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про оформлення відстрочки чи про відмову у її наданні прийнято не було. Лист від 11.03.2024 №2519 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки.
Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Також оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
Таким чином, з огляду на нормативно-правове регулювання правовідносин, чинне на момент їх виникнення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного розгляду по суті заяви позивача за вх.№4559 від 06.03.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути вказану заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення та про відмову у задоволенні решти позовних вимог (про зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, позаяк це питання відповідачем по суті не було розглянуте, а тому така вимога є передчасною)
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений згідно квитанції від 26.02.2024 в сумі 1211,20 грн (а.с. 4а), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 807,47 грн.
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду по суті заяви ОСОБА_1 за вх.№4559 від 06 березня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 за вх.№4559 від 06 березня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 807,47 грн (вісімсот сім грн 47 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 ).
Суддя О. О. Андрусенко
