Коментар до законопроекту № 8125 від 13.10.2022 р. «Про використання рахунків-фактур в операціях з виконання робіт (надання послуг)».
Йдеться про заміну такого документа як «акт виконаних робіт» – рахунком-фактурою (інвойсом), що, за певних умов, діятиме як договір. Співавтори проекту посилаються на директиву ЕС.
Запитання:
- кого стосується і торкнеться законопроект, на що вплине?
- якими будуть (або можуть бути) наслідки?
Беремося до справи.
Кого стосується і торкнеться законопроект
Всіх суб’єктів господарювання (підприємства, організації, фізичних осіб-підприємців тощо), які надають, отримують послуги, виконують роботи, отримують результати робіт.
На що вплине законопроект
Якихось суттєвих змін він з собою не несе.
Зараз приймання-передача виконаних будівельних робіт згідно з ст. 882 Цивільного кодексу України оформляється актом.
Для інших видів робіт, а також для послуг Цивільний кодекс не встановлює обов’язку оформляти акти.
Подеколи в підзаконних нормативних документах зазначається про оформлення актів на виконані роботи.
Але для переважної більшості робіт і послуг чинним законодавством обов’язкове складання актів не встановлене.
Варто сказати, що послуги і роботи – це різні операції, які регулюються різними нормами Цивільного кодексу.
Так от складання актів приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг – в переважній більшості всього лише українська традиція, а не вимоги чинного законодавства.
Сторони можуть погоджувати складання таких актів договором між собою.
Але зараз немає заборони замість актів застосовувати рахунки-фактури.
Тому і зараз сторони договору можуть замість актів складати рахунки-фактури. Щоб такий рахунок-фактура був так званим первинним документом (тобто, документом для бухгалтерського обліку), він повинен мати обов’язкові реквізити, встановлені в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Варто сказати, що в цьому разі рахунок-фактура виконуватиме функції акту. Тобто, це буде той самий акт, тільки по іншому названий.
Такий рахунок-фактура (як письмовий документ) може виступати в тому числі і договором між сторонами. Про це записано в статті 207 Цивільного кодексу України.
Разом з тим запропонований законопроект встановлює обов’язкові реквізити рахунку-фактури, в ньому зазначається, що рахунок-фактура може бути договором.
Тобто, законопроект фактично дублює норми чинного законодавства, які ми навели вище.
Якими будуть (або можуть бути) наслідки
А якими будуть зміни, якщо слово «акт» замінити на слово «рахунок-фактура»?
Звісно, що жодних суттєвих, а тільки формальна.
Тим паче, як вже сказано вище, і зараз немає жодної заборони замість акту застосовувати рахунки-фактури.
По-друге, законопроект не містить нових правових норм, а тільки дублює існуючі.
При цьому, законопроект не встановлює заборону на використання актів. Він тільки встановлює особливості обігу рахунків-фактур. Тобто, якщо сторони оберуть оформлення рахунками, то будуть керуватися законом, якщо його приймуть. А цей закон, як сказано вище, всього лише дублює норми, що й так є в чинному законодавстві. Тобто, навіть якщо би і не було цього законопроекту, сторони застосовували рахунки-фактури так само, як і згідно з запропонованим законопроектом.
А якщо оберуть акти, будуть керуватися чинним законодавством.
Питається – де зміни, що змінилося? Навіщо приймати те, що вже є?
Тепер можна проголосувати:
***
ПІДТРИМАТИ НАШ ПРОЕКТ МОЖНА:
“Чашкою кави“:
► monobank: 4441 1144 6848 1203