Цей практичний посібник присвячено процедурі перетворення комунальних підприємств (КП) у господарські товариства (АТ або ТОВ) відповідно до спеціального Закону № 4196. Основна мета такої реорганізації — зміна організаційно-правової форми при повному збереженні правонаступництва щодо всіх прав, обов’язків, активів та ліцензій підприємства. У статті ви знайдете покроковий алгоритм дій: від проведення суцільної інвентаризації та формування статутного капіталу за балансовою вартістю до нюансів передачі майна на праві узуфрукту. Окрему увагу приділено податковим аспектам — зокрема, дотриманню критичного 10-денного строку для перереєстрації платником ПДВ та порядку подання останньої звітності.
1. Законодавча база та суть перетворення
Перетворення комунального підприємства (КП) — це форма реорганізації, за якої юридична особа змінює свою організаційно-правову форму (наприклад, з унітарного підприємства на ТОВ або АТ), при цьому її права та обов’язки в повному обсязі переходять до новоствореного суб’єкта-правонаступника.
Нормативне регулювання
Процес перетворення регулюється наступними актами:
- Закон № 4196 — є спеціальним законом, що визначає особливості реорганізації комунальних та державних підприємств у перехідний період (до серпня 2028 року).
- Цивільний кодекс України (ЦКУ) — містить загальні положення щодо припинення юридичних осіб та правонаступництва (ст. 104–108 ЦКУ).
- Закон про МСУ — визначає виключну компетенцію місцевих рад приймати рішення про реорганізацію підприємств комунальної власності (п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону про МСУ).
- Порядок № 1104 — хоча розроблений для державних підприємств, він має рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування (ОМС) при перетворенні КП.
Суть та правонаступництво
Головною особливістю перетворення за спеціальним Законом № 4196 є збереження безперервності діяльності. На відміну від ліквідації, при перетворенні:
- Реєстраційна дія: у Єдиному державному реєстрі (ЄДР) одночасно фіксується припинення КП та створення нової юрособи (АТ чи ТОВ).
- Обсяг прав: до правонаступника переходять усі активи, зобов’язання перед кредиторами та права вимоги до боржників, включаючи ті, що оспорюються (ч. 2 ст. 107 ЦКУ).
- Спрощений порядок: норми Закону № 4196 мають переважну силу над загальними правилами ЦКУ, тому кредитори КП не можуть вимагати дострокового припинення або виконання зобов’язань у зв’язку з перетворенням (ч. 5 ст. 14 Закону № 4196).
- Дозвільна документація: ліцензії, дозволи та сертифікати, видані КП, залишаються чинними для новоствореного товариства протягом строку їх дії (ч. 7 ст. 14 Закону № 4196).
Приклад: Комунальне підприємство «Тепломережа» має заборгованість перед постачальником газу в розмірі 1 000 000 грн. Міська рада приймає рішення про його перетворення в ТОВ «Тепломережа». З дати державної реєстрації ТОВ стає боржником за цим контрактом у силу закону. Постачальник не має права вимагати негайного погашення боргу лише через факт зміни форми власності підприємства, оскільки ТОВ є повним правонаступником усіх зобов’язань КП (ч. 5 ст. 14 Закону № 4196).
Момент перетворення
Процедура вважається завершеною з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи (АТ або ТОВ). Саме з цього моменту КП припиняє своє існування як суб’єкт права (ч. 5 ст. 104 ЦКУ). Податковий (звітний) період для КП закінчується датою його припинення, а для нового товариства — починається з дати взяття на облік у ДПС.
2. Вибір форми: АТ чи ТОВ. Критерії та обмеження
При реорганізації комунального комерційного підприємства (КП) орган місцевого самоврядування (ОМС) має повну дискрецію у виборі організаційно-правової форми правонаступника: акціонерне товариство (АТ) чи товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Головна умова — 100 % акцій або часток у статутному капіталі новоствореного товариства повинні належати відповідній територіальній громаді.
Критерії статутного капіталу
Основне обмеження при виборі форми АТ стосується розміру капіталу:
- Для АТ: мінімальний розмір статутного капіталу має становити не менше 200 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), виходячи зі ставки, що діє на день реєстрації товариства (ч. 1 ст. 16 Закону про АТ). Якщо статутний капітал КП-попередника є меншим за цей поріг, обрати форму АТ без додаткового збільшення капіталу неможливо.
- Для ТОВ: мінімальний розмір статутного капіталу законодавством не встановлений, він складається з номінальної вартості часток учасника, виражених у гривні (ч. 1 ст. 12 Закону про ТОВ).
Приклад: Станом на 2025 рік 200 МЗП становить 1 600 000 грн. Якщо за даними інвентаризації та передавального акту чисті активи КП «Благоустрій» складають 1 000 000 грн, ОМС не зможе перетворити його на АТ без додаткового внесення майна або коштів до капіталу, щоб досягти порогу у 1,6 млн грн. У такому разі доцільніше обрати форму ТОВ, де обмежень по мінімуму немає.
Особливості корпоративного управління та обліку
Вибір форми суттєво впливає на подальшу роботу бухгалтера через різні вимоги до обліку прав власності та звітності:
- Форма власності на капітал: у АТ капітал поділено на акції однакової номінальної вартості, які підлягають обов’язковій емісії та реєстрації в НКЦПФР. У ТОВ капітал складається з часток, розмір яких може визначатися як у грошовому еквіваленті, так і у відсотках (ч. 1-2 ст. 12 Закону про ТОВ).
- Облік часток: для ТОВ з 2024 року впроваджено можливість обліку часток в обліковій системі Центрального депозитарію, що є добровільним для ОМС. Для АТ облік акцій в системі депозитарію є обов’язковим.
- Контроль чистих активів:
- Для АТ: якщо чисті активи стають меншими за 50 % від зареєстрованого капіталу, виконавчий орган зобов’язаний повідомити наглядову раду або ОМС, інакше члени органу несуть субсидіарну відповідальність (ч. 2 ст. 16 Закону про АТ).
- Для ТОВ: при зниженні вартості чистих активів більш як на 50 % порівняно з кінцем попереднього року, виконавчий орган має скликати загальні збори для вирішення питання про заходи з покращення фінансового стану або ліквідацію (ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ).
Порівняльна таблиця для прийняття рішення
| Критерій | Акціонерне товариство (АТ) | Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) |
|---|---|---|
| Мін. капітал | 200 МЗП (1,6 млн грн на 2025 р.) | Не обмежений |
| Цінні папери | Обов’язкова емісія акцій | Відсутні |
| Регулятор | НКЦПФР (контроль звітів, емісії) | Відсутній (тільки загальна реєстрація в ЄДР) |
| Управління | Може бути однорівнева (директор/рада директорів) або дворічнева структура | Виконавчий орган та (опційно) Наглядова рада |
3. Підготовчий етап: інвентаризація та аудит майна
Підготовчий етап є фундаментальним, оскільки результати інвентаризації стануть основою для складання передавального акта та визначення розміру статутного капіталу (СК) майбутнього товариства.
Суцільна інвентаризація: правила та обов’язковість
Відповідно до законодавства, реорганізація підприємства є обов’язковою підставою для проведення інвентаризації активів та зобов’язань (ст. 10 Закону № 996), (п. 7 розд. І Положення № 879).
Ключові вимоги до проведення:
- Тип інвентаризації: проводиться виключно суцільна інвентаризація, що охоплює всі види активів та зобов’язань КП незалежно від їх місцезнаходження, включаючи майно на позабалансових рахунках (оренда, відповідальне зберігання тощо) (абз. 8 п. 7 розд. І Положення № 879).
- Комісія: рішення про призначення інвентаризаційної комісії ухвалюється місцевою радою одночасно з рішенням про перетворення КП (абз. 3 ч. 4 ст. 14 Закону № 4196). До складу комісії доцільно залучати бухгалтерів та фахівців, які знають специфіку об’єктів.
- Присутність МВО: перевірка активів здійснюється обов’язково в присутності матеріально відповідальних осіб (МВО) (абз. 5 п. 1 розд. ІІ Положення № 879). При цьому МВО не можуть входити до складу робочої комісії для перевірки активів, що знаходяться у них на зберіганні.
Аудит майна та аналіз обмежень
На цьому етапі бухгалтер та юрист мають провести аудит правового режиму майна, оскільки не всі активи можуть потрапити до статутного капіталу правонаступника.
- Майно, що не підлягає приватизації: таке майно заборонено використовувати для формування статутного капіталу товариства (п. 10 Порядку № 1104). Місцева рада повинна заздалегідь затвердити перелік таких об’єктів.
- Доля «забороненого» майна: об’єкти, що не підлягають приватизації, передаються правонаступнику не у власність, а на праві узуфрукту (ч. 8 ст. 14 Закону № 4196).
- Обтяження: наявність арешту (крім судового) або податкової застави не є перешкодою для внесення майна до СК. Такі обтяження просто переходять до правонаступника (ч. 13 ст. 14 Закону № 4196).
Оформлення результатів
- Звіряльні відомості: у разі виявлення розбіжностей між даними обліку та фактичною наявністю складаються звіряльні відомості.
- Протокол: висновки комісії фіксуються у протоколі, який голова комісії з перетворення має розглянути та затвердити протягом 5 робочих днів після завершення перевірки (п. 2 розд. IV Положення № 879).
Приклад: Під час інвентаризації КП «Водоканал» перед перетворенням у ТОВ виявлено:
- Мережі водопостачання вартістю 5 000 000 грн. Оскільки вони включені до переліку майна, що не підлягає приватизації, комісія зазначає їх у передавальному акті як майно, що передається на праві узуфрукту (не в СК).
- Спеціалізована техніка вартістю 1 200 000 грн, що перебуває в податковій заставі. Це майно включається до статутного капіталу ТОВ, а бухгалтер правонаступника продовжує обліковувати заставу за цим об’єктом (ч. 13 ст. 14 Закону № 4196).
- Офісна будівля з нульовою балансовою вартістю. Для її внесення до СК необхідно провести переоцінку за справедливою вартістю (п. 7 Порядку № 1104).
4. Формування статутного капіталу та складання передавального акту
На цьому етапі бухгалтер забезпечує трансформацію балансових показників комунального підприємства (КП) у статутний капітал (СК) новоствореного господарського товариства. Основним документом, що підтверджує перехід активів та зобов’язань, є передавальний акт.
4.1. Механізм передачі активів за балансовою вартістю
Згідно зі спеціальними нормами перехідного періоду, внесення майна до статутного капіталу правонаступника КП здійснюється за його балансовою вартістю (ч. 4 ст. 14 Закону № 4196). Це означає, що для більшості об’єктів проводити обов’язкову ринкову оцінку із залученням незалежного оцінювача не потрібно (п. 7 Порядку № 1104).
Для правонаступника передавальний баланс є фактично його першим (відкритим) балансом. Оскільки до товариства передається вся «аналітика» за рахунками, додаткові бухгалтерські проводки при самому перенесенні залишків не створюються, але можливе переоформлення аналітичних карток обліку об’єктів із збереженням усіх параметрів.
4.2. Правила оцінки майна з нульовою вартістю
Окрему увагу слід приділити об’єктам, які обліковуються на балансі КП, але їхня залишкова вартість дорівнює нулю (наприклад, повністю амортизовані основні засоби).
- Вимога оцінки: якщо балансова вартість майна дорівнює нулю, його внесення до СК товариства здійснюється за справедливою вартістю (п. 7 Порядку № 1104).
- Процедура: у такому разі перед складанням передавального акта необхідно провести переоцінку таких активів відповідно до законодавства.
4.3. Структурування та зміст передавального акту
Передавальний акт складається комісією з перетворення на основі результатів інвентаризації та затверджується органом місцевого самоврядування (ОМС).
Обов’язкові елементи акту:
- Повне правонаступництво: акт має містити положення про перехід усіх прав та обов’язків КП щодо всіх його дебіторів та кредиторів, включаючи зобов’язання, які оспорюються (ч. 2 ст. 107 ЦКУ).
- Форма представлення: законодавство не встановлює суворого бланка, тому акт можна оформити як бухгалтерський баланс із детальним розшифруванням кожного рядка (необоротні активи, запаси, дебіторська/кредиторська заборгованості тощо).
- Додатки: до акту додаються інвентаризаційні описи, списки об’єктів майна та переліки контрагентів-боржників.
- Грошові документи: залишки на рахунках та готівка також фіксуються в акті для передачі правонаступнику.
Практичний приклад формування СК
Міська рада перетворює КП «Тепловик» у ТОВ. За даними інвентаризації та обліку:
- Будівля котельні: балансова вартість — 800 000 грн.
- Автомобіль: балансова вартість — 0 грн (справедлива вартість за оцінкою — 150 000 грн).
- Кредиторська заборгованість перед постачальником — 200 000 грн.
- Грошові кошти на рахунку — 50 000 грн.
Розрахунок статутного капіталу ТОВ:
- Визначаємо вартість активів: 800 000 (будівля) + 150 000 (авто після оцінки) + 50 000 (кошти) = 1 000 000 грн.
- Згідно з передавальним актом до ТОВ переходять також зобов’язання (200 000 грн).
- Розмір статутного капіталу ТОВ у рішенні ради буде визначений на рівні чистої вартості часток засновника, яка в даному випадку відповідає сумі майна, що формує СК за балансовою/справедливою вартістю (ч. 1 ст. 12 Закону про ТОВ).
Важливо: Якщо створюється АТ, розмір сформованого капіталу за результатами передавального акту повинен бути не меншим за 200 МЗП (ч. 1 ст. 16 Закону про АТ).
5. Право узуфрукту: облік майна, що не увійшло до статутного капіталу
Майно, яке не підлягає приватизації (наприклад, стратегічні об’єкти або мережі), не може бути використане для формування статутного капіталу новоствореного товариства. Такі активи передаються правонаступнику на праві узуфрукту — права користування чужим майном із збереженням його цілісності.
Методологічні основи обліку
Відповідно до роз’яснень Мінфіну та Порядку № 1103, майно, передане на праві узуфрукту, обов’язково обліковується на балансі узуфруктарія (новоствореного АТ або ТОВ).
- Принцип безперервності: якщо майно раніше обліковувалося на балансі КП на праві господарського відання і тепер передається правонаступнику в узуфрукт, додаткові бухгалтерські проводки не здійснюються. Це майно продовжує обліковуватися на тих самих субрахунках (10 «Основні засоби»), оскільки правонаступник є повним суб’єктом прав та обов’язків попередника.
- Застосування стандартів: облік здійснюється за правилами НП(С)БО або МСФЗ із урахуванням особливостей, визначених Наказом № 1213 для підприємств комунального сектора.
Бухгалтерські проведення при новому отриманні майна в узуфрукт
Якщо майно передається від органу місцевого самоврядування (ОМС) до товариства вперше (не з балансу КП), застосовується методика обліку безоплатно отриманих активів:
| Зміст операції | Дебет | Кредит |
|---|---|---|
| Зараховано на баланс майно в узуфрукт (за справедливою вартістю) | 152 | 424 |
| Введено об’єкт в експлуатацію | 103–106 | 152 |
| Нараховано щомісячну амортизацію | 92, 93, 94 | 131 |
| Визнано дохід у сумі, пропорційній нарахованій амортизації | 424 | 745 |
Практичний приклад
При перетворенні КП «Міськводоканал» у ТОВ, каналізаційні мережі вартістю 10 000 000 грн були визнані такими, що не підлягають приватизації.
- Ситуація: Оскільки мережі вже були на балансі КП, бухгалтер ТОВ-правонаступника не робить нових проводок щодо їх отримання. В інвентарних картках лише змінюється вид права: замість «право господарського відання» зазначається «право узуфрукту» на підставі рішення ОМС та передавального акта.
- Експлуатація: ТОВ продовжує нараховувати амортизацію на ці мережі у загальному порядку, оскільки вони перебувають на його балансі.
Важливо: Дохід від використання такого майна (рахунок 745) визнається лише у випадку, якщо майно було отримано безоплатно як додатковий капітал (рахунок 424). Якщо ж майно просто «перейшло» у спадок від КП, порядок визнання доходів залежить від того, як воно було сформовано у попередника.
6. Закриття діяльності КП та реєстраційні дії
Завершальний етап перетворення передбачає синхронне припинення комунального підприємства (КП) та реєстрацію господарського товариства-правонаступника. З точки зору права, перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
6.1. Державна реєстрація припинення та створення
Реєстраційні дії щодо припинення КП та створення АТ чи ТОВ зазвичай вчиняються в один день. Для цього державному реєстратору подається пакет документів, передбачений ст. 17 Закону № 755.
Основні документи для подання:
- Заява про реєстрацію припинення (форма 2) та заява про реєстрацію створення нової юрособи.
- Примірник оригіналу передавального акта, затвердженого органом місцевого самоврядування (ОМС).
- Рішення ОМС про створення товариства та припинення КП.
- Статут новоутвореного товариства.
- Структура власності за встановленою формою.
Важливо: При перетворенні КП протягом перехідного періоду (до 28.08.2028) адміністративний збір за реєстраційні дії не справляється. Довідки з архіву про передачу документів при перетворенні подавати не потрібно.
6.2. Закриття рахунків у Казначействі та банках
Рахунки КП закриваються уповноваженим органом або правонаступником на підставі рішення про реорганізацію.
- В органах Казначейства: Процедура регулюється Порядком № 758. Подається заява про закриття рахунків, копія рішення ОМС та картка зі зразками підписів правонаступника. Залишки коштів перераховуються на рахунки правонаступника на підставі платіжних інструкцій.
- У банках: Керуються Інструкцією № 162. Правонаступник подає заяву та копію рішення про реорганізацію. Датою закриття є день надання заяви (якщо немає залишку) або наступний робочий день після останньої операції.
6.3. Знищення печаток та штампів
Державний контроль за знищенням печаток скасовано, тому процедура визначається внутрішніми документами комісії з перетворення. Печатки знищуються після отримання підтвердження про внесення запису до ЄДР про припинення КП.
Складається Акт знищення довільної форми, де зазначаються:
- склад комісії;
- кількість та опис печаток;
- відбитки печаток, що знищуються;
- спосіб та дата знищення.
6.4. Остання звітність та податковий облік
Для КП, що припиняється, останнім звітним періодом є проміжок з початку року до дня реєстрації припинення у ЄДР.
- Податок на прибуток: Остання декларація подається за період, що завершується датою припинення КП. Фінансова звітність є невід’ємним додатком до такої декларації.
- ПДВ: Реєстрація платника ПДВ для КП анулюється, а правонаступник має подати заяву на перереєстрацію протягом 10 робочих днів після створення.
Приклад: КП «Теплокомуненерго» припинено в ЄДР 15 березня 2025 року. Бухгалтер має подати останню податкову декларацію з податку на прибуток за період з 01.01.2025 по 15.03.2025 включно. Одночасно новостворене ТОВ «Теплокомуненерго» має подати заяву на реєстрацію платником ПДВ до 29 березня 2025 року (10 робочих днів), щоб зберегти безперервність статусу платника.
7. Податкова реєстрація та ПДВ-статус при перетворенні
У процесі реорганізації комунального підприємства (КП) бухгалтер має забезпечити безперервність податкового статусу, особливо щодо податку на додану вартість (ПДВ) та податку на прибуток підприємств.
7.1. Алгоритм перереєстрації платником ПДВ
Реєстрація платника ПДВ, що реорганізується шляхом перетворення, підлягає анулюванню лише у випадку, якщо новостворена особа не подала у встановлений строк заяву для перереєстрації.
Ключові правила перереєстрації:
- Строк подання заяви: Заява для перереєстрації має бути подана протягом 10 робочих днів, що настають за днем виникнення підстав для перереєстрації (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).
- Підстава: Датою, від якої відраховується десятиденний строк, є дата державної реєстрації новоутвореної юридичної особи (АТ чи ТОВ) (ч. 6 ст. 4 Закону № 755).
- Наслідки пропуску строку: Якщо правонаступник не подасть заяву протягом 10 робочих днів, його реєстрація платником ПДВ анулюється на підставі ст. 184 ПКУ.
- Процедура: Перереєстрація проводиться згідно з нормами ст. 183–184 ПКУ та розд. ІV–V Положення про ПДВ.
Приклад: АТ «Теплоенерго» (правонаступник КП) було зареєстровано в ЄДР 15 травня 2025 року. Останнім днем для подання заяви на перереєстрацію платником ПДВ (з урахуванням вихідних) буде 29 травня 2025 року (10-й робочий день). Якщо бухгалтер подасть заяву 30 травня, статус платника ПДВ буде анульовано, що призведе до неможливості формування податкового кредиту та необхідності нової реєстрації (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).
7.2. Визначення звітних періодів з податку на прибуток
Порядок визначення звітних періодів залежить від дати припинення КП та дати реєстрації правонаступника.,
Для комунального підприємства, що припиняється:
- Останнім звітним періодом вважається період, на який припадає дата припинення (пп. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
- На практиці цей період триває з початку календарного року (01 січня) до дня внесення запису про припинення КП до ЄДР включно.
- До останньої податкової декларації обов’язково додається фінансова звітність (баланс та звіт про фінансові результати), яка є її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ),,.
Для новоствореного товариства (АТ чи ТОВ):
- Перший звітний період розпочинається з дати взяття на облік у контролюючому органі та закінчується останнім календарним днем звітного періоду (пп. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
- Для платників, які використовують річний звітний період, перший рік триває з дати реєстрації до 31 грудня цього ж року (пп. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).
- Податкова декларація за такий звітний рік подається протягом 60 календарних днів після закінчення року (пп. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Приклад: КП припинено, а ТОВ-правонаступник взято на облік 20 березня 2025 року. Для КП останнім періодом буде 01.01.2025 – 20.03.2025. Для ТОВ перший звітний рік (за умови річної звітності) триватиме з 20.03.2025 по 31.12.2025 (пп. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ),,.
8. Особливості емісії акцій (тільки для АТ)
Створення акціонерного товариства (АТ) шляхом перетворення комунального підприємства (КП) обов’язково супроводжується процедурою емісії акцій. Оскільки 100 % акцій у статутному капіталі новоствореного АТ належать територіальній громаді (ТГ), процедура має спрощений характер, зокрема не потребує ринкової оцінки майна.
8.1. Технічне забезпечення та суб’єкти дій
Усі дії щодо емісії здійснюються через особистий кабінет у комплексній інформаційно-комунікаційній системі (КІС) НКЦПФР. Оскільки ці дії проводяться одразу після створення АТ, місцевій раді необхідно одночасно з рішенням про утворення товариства призначити виконуючих обов’язки керівника та головного бухгалтера, які підписуватимуть документи для реєстрації випуску (п. 25 Положення про емісію).
8.2. Покроковий алгоритм реєстрації випуску акцій
Після державної реєстрації АТ у ЄДР керівництво та бухгалтерська служба повинні виконати наступні дії протягом 10 робочих днів (п. 26 Положення про емісію):
- Подання заяви до НКЦПФР: Через особистий кабінет подається заява про реєстрацію випуску акцій, рішення про емісію та анкета випуску.
- Підтвердження оплати капіталу: Бухгалтер готує довідку про повноту формування статутного капіталу із зазначенням реквізитів передавального акта (п. 26 Положення про емісію).
- Оплата державного мита: Подається копія платіжного доручення про сплату мита за реєстрацію випуску згідно з Декретом КМУ № 7-93.
- Отримання свідоцтва: НКЦПФР реєструє випуск та видає свідоцтво про реєстрацію випуску акцій АТ.
8.3. Взаємодія з Центральним депозитарієм (ЦД)
Після реєстрації випуску акцій необхідно забезпечити їх електронний облік, оскільки всі акції в Україні є іменними та існують виключно в безпаперовій формі (ч. 2 ст. 22 Закону про АТ).
Дії керівництва:
- Укласти з ЦД договір про обслуговування випуску цінних паперів.
- Отримати міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) для акцій товариства.
- Оформити та депонувати глобальний сертифікат у ЦД.
Приклад: Міська рада перетворила КП «Водоканал» у АТ із статутним капіталом 2 000 000 грн (що відповідає вимозі >200 МЗП). Після реєстрації АТ у ЄДР 01 червня, бухгалтерська служба до 14 червня (протягом 10 робочих днів) подала через систему КІС НКЦПФР довідку про те, що капітал у розмірі 2 млн грн повністю сформований майном згідно з передавальним актом. На підставі цих документів НКЦПФР видала свідоцтво про реєстрацію випуску 20 000 простих іменних акцій номіналом 100 грн кожна.
Важливо для бухгалтера: При перетворенні за спеціальним Законом № 4196 реєструються лише прості акції, а розмір статутного капіталу має дорівнювати або перевищувати поріг у 200 МЗП на дату реєстрації.
