Факторинг за новими правилами: посібник для бухгалтера

З 30 липня 2026 року в Україні кардинально змінюються правила роботи з дебіторською заборгованістю: набувають чинності Закон «Про факторинг» № 4466-IX та зміни до Цивільного кодексу (Закон № 4863-IX). Для бухгалтера це означає перехід від паперової переуступки до суворої цифрової реєстрації кожної операції у спеціальному Державному реєстрі. Без цього запису право вимоги боргу просто не перейде до нового власника, а боржник зможе законно ігнорувати ваші вимоги. У цій статті ми просто та покроково пояснимо, як тепер укладати договори, чим загрожує факторинг «з регресом» та чому з цього ринку назавжди зникають борги населення.

 

1. Суть реформи: чому правила змінюються і коли це станеться

Суть питання.

Довгий час правила факторингу в Україні були розкидані по різних статтях Цивільного кодексу (ЦКУ), що створювало плутанину: часто факторинг не могли відрізнити від звичайної переуступки боргу (цесії). Реформа виділяє факторинг в окрему фінансову послугу з чіткими правилами гри, новими обов’язками щодо реєстрації та суворими обмеженнями для захисту боржників.

Норма законодавства.

Зміни впроваджуються двома основними актами:

1. Закон № 4466-IX «Про факторинг» — спеціальний закон, що визначає всі правила роботи.
2. Закон № 4863-IX — вносить зміни до ЦКУ, щоб узгодити його з новим спецзаконом. Дата набрання чинності: обидва закони вводяться в дію 30 липня 2026 року.

Як застосувати на практиці.

Для бухгалтера ця реформа означає перегляд алгоритму роботи з дебіторською заборгованістю:

• Розмежування правил: Договори, укладені до 30.07.2026, працюють за старими нормами ЦКУ. Укладені з 30.07.2026 — виключно за новим Законом про факторинг.
• Нова роль Фактора: Тепер це офіційний надавач фінансових послуг (банк або фінкомпанія), який купує право вимоги за плату (винагороду).
• Цифровізація: З’являється обов’язковий Державний реєстр відступлень. Без запису в ньому фактор не матиме пріоритету на борг.

Приклад 1.

Підприємство «А» має дебіторську заборгованість від покупця на 100 000 грн зі строком оплати 20.08.2026.

• Ситуація 1: Компанія вирішує продати цей борг банку 15.07.2026. Застосовуються «старі» норми ЦКУ.
• Ситуація 2: Договір з банком підписується 01.08.2026. Бухгалтеру потрібно перевірити, чи внесено дані про це відступлення до нового Реєстру, інакше покупець може законно заплатити старому кредитору, а не банку.

Висновок для бухгалтера.

Головна дата — 30.07.2026. З цього дня факторинг стає суворо регламентованою процедурою. Всі нові договори відступлення за гроші мають проходити через спеціальний Реєстр, а звичні схеми переуступки «споживчих» боргів фізосіб через факторингові компанії стають незаконними.

Важливо! Якщо ви працюєте з фінансовими компаніями, перевірте їхні ліцензії після 30.07.2026 — вони мають підтвердити НБУ намір надавати послуги факторингу за новими правилами.

 

2. Договір факторингу: нові обов’язкові вимоги та письмова форма

Суть питання.

З 30 липня 2026 року договір факторингу стає суворо формалізованим документом. Якщо раніше багато умов можна було прописати «загальними словами», то тепер закон чітко визначає, що має бути в тексті, щоб операція вважалася факторингом, а не звичайною купівлею-продажем боргу.

Норма законодавства.

Вимоги до форми та змісту договору викладені у статтях 5, 6 та 7 Закону № 4466-IX.

• Договір укладається виключно у письмовій формі.
• Він може складатися з одного або кількох документів, у тому числі електронних.
• Будь-які умови базових договорів (наприклад, вашого договору поставки), які забороняють відступлення права вимоги або встановлюють за це штрафи, визнаються нікчемними.

Як застосувати на практиці.

Бухгалтеру при перевірці договору необхідно звернути увагу на наявність таких обов’язкових елементів:

1. Визначення типу: у тексті обов’язково має бути вказано, це факторинг «з регресом» чи «без регресу».
2. Ціна та винагорода: закон вимагає чітко прописувати ціну права вимоги та розмір винагороди фактора (або порядок їх розрахунку).
3. Невід’ємна частина: документ про безпосереднє відступлення (акт або реєстр вимог) є частиною договору і повинен містити опис вимоги, момент її передачі та ціну.
4. Статус Фактора: фактором може бути лише надавач фінансових послуг з відповідною ліцензією (банк або фінансова компанія).

Приклад 2.

Підприємство укладає рамковий договір факторингу з банком.

• Правильно: «Сторони погодили, що даний договір є договором факторингу без регресу. Ціна права вимоги становить 95% від номіналу заборгованості, винагорода фактора — 5%». Крім того, до кожної переданої накладної складається «Правочин про відступлення», де вказано конкретну суму та дату передачі.
• Ризиковано: У договорі не вказано вид (регрес/без регресу) або не визначено ціну права вимоги. Такий договір може бути визнаний таким, що не відповідає закону, що потягне за собою проблеми з визнанням витрат у бухгалтерському обліку.

Висновок для бухгалтера.

Перевіряйте договір на наявність «чарівних слів»: вид факторингу та ціна права вимоги. Пам’ятайте, що тепер ви можете ігнорувати заборону на переуступку у ваших старих договорах з покупцями — закон № 4466-IX робить такі заборони безсилими перед договором факторингу.

Ризик: Якщо предметом договору є виключно штрафи або пеня (без основного боргу), такий документ не може бути договором факторингу. Також не можна відступати вимоги, строк оплати за якими вже минув на момент підписання договору.

 

3. Реєстр відступлень: головна «фішка» закону — чому без реєстрації операція є ризикованою

Суть питання.

Найважливіша зміна для бухгалтера — поява Державного реєстру відступлень права грошової вимоги. Це цифрова база даних, де фіксується кожний факт продажу боргу. Тепер «паперового» договору недостатньо: право на гроші виникає не тоді, коли ви підписали документ, а тоді, коли в Реєстрі з’явився відповідний запис.

Норма законодавства.

Згідно з новим законом:

• Реєстрація відступлення є обов’язковою (крім конфіденційного факторингу) (ч. 1 ст. 13 Закону № 4466-IX).
• Пріоритет (право першості) на отримання грошей визначається виключно часом реєстрації в Реєстрі, а не датою договору (ч. 1 ст. 18 Закону № 4466-IX).
• Боржник зобов’язаний платити фактору лише за умови, що відступлення зареєстровано в Реєстрі (ч. 1 ст. 22 Закону № 4466-IX).

Як застосувати на практиці.

Для бухгалтера клієнта (продавця дебіторки) та бухгалтера фактора (покупця) це змінює процедуру закриття угоди:

1. Контроль термінів: Фактор повинен сформувати заяву на реєстрацію протягом трьох робочих днів після укладення договору.
2. Перевірка пріоритету: Перед тим як проводити оплату за придбану дебіторку, бухгалтер фактора має перевірити Реєстр. Якщо там уже є запис про цей самий борг на користь іншої компанії — операція є недійсною, навіть якщо продавець показує «чисті» оригінали накладних.
3. Ризик для боржника: Якщо вашому підприємству (боржнику) прийшло повідомлення про факторинг, ви маєте право не платити новому кредитору, доки не побачите підтвердження реєстрації в Реєстрі.

Приклад 3.

Підприємство «Клієнт» відступило один і той самий борг покупця «Боржник» (100 000 грн) двом різним факторам:

• Фактор А: підписав договір 01.08.2026 о 10:00, але подав заяву в Реєстр лише 03.08.2026.
• Фактор Б: підписав договір 01.08.2026 о 15:00, але зареєстрував його в той самий день о 16:00.

Результат: Гроші законно отримає Фактор Б, бо його запис у Реєстрі з’явився раніше. Фактор А втрачає право вимоги до боржника.

Висновок для бухгалтера.

Запис у Реєстрі — це єдине юридичне підтвердження того, що дебіторська заборгованість перейшла до нового власника.

• Якщо ви Фактор: без запису в Реєстрі ви не можете вимагати гроші від боржника, а він може легально заплатити старому кредитору.
• Якщо ви Боржник: завжди вимагайте номер запису в Реєстрі. Якщо реєстрації немає, сплата грошей фактору вважається помилковою, і ваш справжній борг перед постачальником не закриється.

Ризик: Незареєстроване відступлення програє будь-якому зареєстрованому, навіть якщо незареєстрований договір був підписаний на місяць раніше. Пріоритет рахується до секунди формування запису.

 

4. Типи факторингу (з регресом та без): як визначити відповідальність сторін

Суть питання.

Головний ризик будь-якої дебіторської заборгованості — боржник може не заплатити. Новий закон чітко розділяє, хто несе цей фінансовий збиток: ви (як продавець боргу) чи банк (як фактор). Від цього залежить, чи зможе банк вимагати від вас повернути гроші назад, якщо покупець виявиться неплатоспроможним.

Норма законодавства (Закон № 4466-IX):

• Факторинг без регресу: фактор бере на себе всі ризики неплатежу боржника і не має права вимагати повернення коштів від клієнта (п. 14 ч. 1 ст. 1; ч. 3 ст. 19).,
• Факторинг з регресом: якщо боржник не платить, клієнт зобов’язаний викупити борг назад або повернути фактору суму, визначену договором (п. 15 ч. 1 ст. 1; ч. 3 ст. 19).,
• Обов’язковість: вид факторингу має бути прямо вказаний у договорі (ч. 3 ст. 7) та внесений до Реєстру (п. 8 ч. 3 ст. 13).,

Як застосувати на практиці.

Бухгалтеру важливо розуміти, що «регрес» — це свого роду страховка для банку.

1. При факторингу без регресу: ви «забуваєте» про дебіторку. Вона остаточно списується з балансу в обмін на гроші. Це чистий продаж активу.
2. При факторингу з регресом: ви залишаєтеся «на гачку». Якщо боржник не сплатить протягом певного терміну, фактор надішле вам вимогу. Протягом 20 календарних днів після прострочення (якщо інше не вказано в договорі) фактор може почати стягнення коштів з вас, навіть через виконавчий напис нотаріуса (ч. 2 ст. 28).
3. Відповідальність за «дійсність»: Навіть при факторингу без регресу ви все одно відповідаєте за те, що борг справжній (товар дійсно поставлений, накладні підписані). Якщо борг виявиться фіктивним, банк висуне претензії незалежно від типу договору (ч. 2 ст. 19).

Приклад 4.

Компанія відступила банку борг покупця на 100 000 грн. Банк виплатив компанії 90 000 грн. Покупець збанкрутував.

• Сценарій А (без регресу): 90 000 грн залишаються у компанії. Банк самостійно займається судами з покупцем. Збиток 100 000 грн — це збиток банку.
• Сценарій Б (з регресом): Банк надсилає вимогу компанії. Компанія зобов’язана повернути банку 90 000 грн (або іншу суму за договором). Після цього банк зобов’язаний відступити (повернути) право вимоги до покупця назад компанії (ч. 2 ст. 26).

Висновок для бухгалтера.

Завжди дивіться у розділ «Предмет договору» або «Відповідальність сторін». Якщо там вказано «з регресом», таку операцію економічно доцільніше розглядати як отримання фінансування під заставу дебіторки, оскільки ризик залишається на вашому підприємстві. Пам’ятайте: якщо ви сплачуєте регрес, ви маєте отримати від фактора підтвердження зворотного відступлення боргу, щоб знову поставити його на свій баланс і самостійно стягувати з боржника (ч. 2 ст. 26).

Ризик: Якщо тип факторингу не вказано в договорі, це є порушенням вимог до змісту документа, що може стати підставою для визнання договору недійсним або проблем з податковим кредитом по винагороді фактора.

 

5. Робота з боржником: як правильно повідомити та куди він має платити

Суть питання.

Новий закон суворо регламентує, як боржник дізнається про зміну кредитора. Тепер «випадкового» повідомлення по телефону чи звичайного листа без реєстрації замало. Якщо процедуру порушено, боржник може законно заплатити старому кредитору, а фактор не матиме права вимагати гроші повторно.

Норма законодавства.

• Обов’язок повідомлення: фактор має направити боржнику повідомлення протягом трьох робочих днів після реєстрації відступлення в Реєстрі (ч. 1 ст. 20 Закону № 4466-IX).
• Умова оплати: боржник зобов’язаний платити фактору тільки якщо відступлення зареєстровано в Реєстрі та він отримав належне повідомлення (ч. 1 ст. 22 Закону № 4466-IX).
• Захист боржника: повідомлення має бути отримане боржником не пізніше ніж за сім робочих днів до дати платежу (ч. 2 ст. 22 Закону № 4466-IX).

Як застосувати на практиці.

Для бухгалтера підприємства-боржника або фактора важливо дотримуватися такого алгоритму:

1. Форма повідомлення: письмово (паперово — рекомендованим листом або через кур’єра; або електронно — через Електронну систему факторингу чи на e-mail, вказаний у базовому договорі) (ст. 20 Закону № 4466-IX).
2. Обов’язкові реквізити: повідомлення повинно містити номер запису в Реєстрі, дату реєстрації, банківські реквізити фактора та суму боргу (ч. 1 ст. 20 Закону № 4466-IX).
3. Перевірка «7 днів»: якщо повідомлення прийшло менше ніж за 7 робочих днів до строку оплати, боржник має право заплатити клієнту (первісному кредитору), і це буде вважатися належним виконанням (ч. 2 ст. 22 Закону № 4466-IX).
4. Запит документів: боржник має 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення, щоб вимагати від фактора завірені копії документів про відступлення. Якщо фактор їх не надасть протягом 14 днів — платити можна знову старому кредитору (ч. 4 ст. 22 Закону № 4466-IX).

Приклад 5.

Покупець (боржник) має сплатити за товар 100 000 грн 20.08.2026.

• Ситуація 1: 15.08.2026 фактор надсилає повідомлення про відступлення. Між 15 та 20 серпня — лише 5 днів. Покупець може законно платити постачальнику.
• Ситуація 2: Покупець отримав повідомлення 05.08.2026. Він перевіряє Реєстр за номером запису. Запис є. Покупець зобов’язаний платити фактору за вказаними реквізитами.

Висновок для бухгалтера.

Боржнику: не поспішайте платити новому кредитору «за листом». Перевірте наявність запису в Реєстрі та дату отримання повідомлення (правило 7 днів). Фактору: реєструйте відступлення миттєво та надсилайте повідомлення боржнику одразу, щоб він не встиг законно перерахувати гроші старому кредитору.

Ризик: Якщо боржник сплатив фактору, але відступлення не було в Реєстрі, такий платіж не звільняє боржника від обов’язку заплатити справжньому (старому) кредитору (ч. 2 ст. 22 Закону № 4466-IX). Повернути помилково сплачені гроші від фактора в такому разі буде вкрай важко (ст. 25 Закону № 4466-IX).

 

6. Нові заборони: чому факторинг більше «не дружить» зі споживчими кредитами

Суть питання.

Однією з найреволюційніших змін закону є повне виключення споживчих кредитів із ринку факторингу. Раніше фінансові компанії з ліцензією на факторинг масово скуповували борги фізичних осіб (мікропозики, банківські кредити). З 30 липня 2026 року така діяльність для факторингових компаній стає нелегальною. Факторинг тепер — це інструмент виключно для бізнесу (B2B).

Норма законодавства.

• Заборона на купівлю: Фінансова компанія, яка має право надавати послуги з факторингу, не має права набувати права вимоги за договорами про надання фінансових послуг, укладеними із споживачами (ч. 7 ст. 9-1 Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).
• Нікчемність угоди: Будь-який правочин щодо відступлення права вимоги за споживчим кредитом на користь факторингової компанії є нікчемним (абз. 3 ч. 2 ст. 18 Закону «Про споживче кредитування»).
• Виняток для кредиторів: Відступлення споживчого боргу дозволено лише фінустановам, які мають ліцензію на «надання коштів та банківських металів у кредит» (ч. 2 ст. 18 Закону «Про споживче кредитування»).

Як застосувати на практиці.

Для бухгалтера фінансової компанії або підприємства, що працює з боргами фізосіб, це означає наступне:

1. Ревізія портфеля: Якщо станом на 30.07.2026 у вашій факторинговій компанії є борги споживачів, закон дає 6 місяців, щоб привести діяльність у відповідність — тобто продати ці борги установі з кредитною ліцензією (п. 5 Розділу V Закону № 4466-IX).
2. Перевірка предмета: При укладенні договору факторингу бухгалтер повинен переконатися, що первісний борг (базовий договір) не є споживчим кредитом.
3. Обмеження суміщення: Факторингова компанія може надавати інші фінансові послуги (кредити, гарантії) лише за умови, що вони надаються клієнтам, які не є споживачами (ч. 7 ст. 29 Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).

Приклад 6.

Фінансова компанія «Фактор-Плюс» планує викупити у банку портфель боргів за кредитними картками фізичних осіб.

• До 30.07.2026: Це звичайна операція факторингу.
• Після 30.07.2026: Якщо у «Фактор-Плюс» є лише ліцензія на факторинг, така угода буде автоматично вважатися нікчемною. Для купівлі цих боргів компанія повинна мати ліцензію на надання кредитів і діяти за правилами Закону «Про споживче кредитування», а не за правилами факторингу.

Висновок для бухгалтера.

Факторинг остаточно стає послугою для «корпоративного» сектору. Якщо ваша компанія займається стягненням боргів із населення, вам потрібно або отримати кредитну ліцензію (якщо її немає), або позбутися таких активів протягом перехідного періоду. Будь-яка спроба провести борг фізособи через договір факторингу після 30.07.2026 призведе до того, що угода не матиме юридичної сили, а платіж від боржника не буде визнаний правомірним.