Microsoft Bing, пам'ятники, дискусія, дискусійний клуб, Олександр Золотухін, Полтава,
Дискуссионный Клуб Полтава 0

Чи має сенс зберігати пам’ятні знаки радянської минувщини?

Чи має сенс зберігати пам’ятні знаки радянської минувщини?

Спробував дискусію з Чатом від Майкрософт – Бінг. Microsoft Bing

Я попросив його бути як філософ Сократ і запропонувати теми для нашої дискусії з новин сайту “Полтавщина”.

Я обрав тему про пам’ятні знаки і наш двобій з чатом почався.

Нижче даю текст нашої дискусії:

Чат: Добре, давайте обговоримо цю тему. Як філософ Сократ, я не буду нав’язувати вам свою думку, а лише ставитиму запитання, щоб спонукати вас до роздумів. Почнемо з першого питання: Що таке пам’ятні знаки? Яка їхня мета і функція?

Я: Увіковічнити в пам’яті людей інформацію про історичну подію

Чат: Я розумію. Тобто ви вважаєте, що пам’ятні знаки – це спосіб увіковічнити в пам’яті людей інформацію про історичну подію. Але чому саме такий спосіб? Чи не можна зберегти історичну пам’ять іншими засобами, наприклад, книгами, фільмами, музеями?

Я: Можна і книгами, і фільмами. Але книги можуть зруйнуватися швидше за пам’ятні знаки. Знаки довговічніші. І вони впливають на нашу підсвідомість помимо нашої волі. Вони завжди на виду. А книгу ще потрібно взяти і почитати.

Чат: Я бачу вашу точку зору. Ви говорите, що пам’ятні знаки довговічніші і впливають на нашу підсвідомість помимо нашої волі. Але чи не є це небезпечним? Чи не можуть пам’ятні знаки бути використані для маніпуляції нашою свідомістю? Чи не можуть вони спотворювати історичну правду або нав’язувати нам чужі цінності?

Я: Так, звісно, що можуть. Але тут питання – як нам визначити, де є спотворення, а де є правда. Адже якщо одні знаки змінити на інші, це також маніпуляція і спотворення. Тому що немає впевненості, що сучасні внастовлювачі знаків не роблять маніпуляцій. Все, що роблять люди – маніпуляція певної частини спільноти

Чат: Ви ставите дуже важливе питання: як нам визначити, де є спотворення, а де є правда. Але чи не вважаєте ви, що це питання має бути поставлено не тільки щодо пам’ятних знаків, а й щодо історичної науки взагалі? Чи можна говорити про об’єктивну реальність минулого? Чи не є історія завжди інтерпретацією та осмисленням подій? Чи не є історична пам’ять завжди суб’єктивною та селективною?

Я: я вважаю саме так, як ти, шановний Сократ, написав. Історія – маніпулятивна “наука” (в лапках)

Чат: Я радий, що ви поділяєте мою думку. Але чому ви ставите слово “наука” в лапках? Чи не вважаєте ви, що історія є наукою? Чи не має вона своїх методів, принципів та критеріїв? Чи не може вона перевіряти та коригувати свої твердження?

Я: Історія є наукою, у неї є свої методи. Але на практиці її використовують для маніпуляцій політики. Вони маніпулюють нею у своїх інтересах. Але ж давай повернемося до предметук нашої дискусії

Чат: Добре, давайте повернемося до предмету нашої дискусії. Ви говорите, що історію використовують для маніпуляцій політики. Але чи не є це неминучим? Чи не є історична пам’ять завжди пов’язана з політичною ситуацією та ідентичністю? Чи не є пам’ятні знаки одним із способів формування та вираження національної свідомості?

Я: І так, і ні. Якщо вважати, що історія об’єктивна, то історичні події не повинні використовуватися для маніпуляцій. Якщо бути об’єктивним, то потрібно зберігати всі історичні артефакти. Щоб давати людям повну інформацію про минуле

Чат: Ви висловлюєте цікаву думку. Ви кажете, що якщо бути об’єктивним, то потрібно зберігати всі історичні артефакти. Але чи можливо зберегти всі історичні артефакти? Чи не є це утопічним і нереалістичним? Чи не потребує історична пам’ять вибору та ієрархізації? Чи не є пам’ятні знаки одним із способів такого вибору та ієрархізації?

Я: А чому неможливо зберігати? В чому тут проблема? Звісно, що можливо зберігати всі артефакти. Якщо цього не робити, то дійсно, історія минулого замість об’єктивної науки стає суб’єктивною. Зміняться наші погляди, будемо знову ламати знаки, знову переписувати історію.

Чат: Ви дуже впевнені в своїй позиції. Ви кажете, що можливо зберігати всі артефакти і що це необхідно для об’єктивності історії. Але чи не бачите ви тут суперечності? Якщо зберігати всі артефакти, то як визначити, які з них є важливими, а які ні? Як організувати та представити таку кількість інформації? Чи не буде це призводити до хаосу та плутанини? Чи не потребує історична пам’ять не тільки збереження, але й осмислення та інтерпретації?

Я: Людина завжди займається переосмисленням. Але якщо вона знищить внаслідок такого переосмислення якісь історичні артефакти, то вони будуть втрачені назавжди. І для майбутніх поколінь вони вже не залишаться. Тобто, майбутні покоління ми обкрадемо, адже у них вже не буде повної історичної інформації.

Чат: Ви висловлюєте цікаву думку. Ви кажете, що якщо знищити історичні артефакти, то вони будуть втрачені назавжди і що це обкрадання майбутніх поколінь. Але чи не є це занадто категоричним? Чи не можна вважати, що історичні артефакти не є статичними та незмінними, а є динамічними та змінюваними? Чи не можна вважати, що історична пам’ять не є сталою та однозначною, а є рухомою та багатогранною? Чи не можна вважати, що майбутні покоління не є пасивними споживачами історичної інформації, а є активними учасниками історичного процесу?

Я: Якщо історичні події були, то мають бути артефакти, які їх увічнюють. На всі події. Якщо їх знищити, то ці події також будуть знищені. У нас таким чином не буде базової інформації для того, щоби робити свої висновки. Люди завжди переосмислюють інформацію. Але щоб переосмислювати, вона має бути. Якщо її не буде, то і випадуть цілі пласти історії. Ми не будемо знати взагалі історія тих часів, за які знищені артефакти. Ми займаємося крадійством у майбутнього. Тому артефакти мають бути всі, їх не потрібно знищувати. А от наше відношення до них завжди буде змінюватися. Тим паче що всі ці артефакти робилися людьми певного часу. Це матеріальний результат їхнього духу. Якщо знищити, ми не знатимемо, який дух вони мали, ці люди минулого.

Чат: Ви дуже старанно аргументуєте свою позицію. Ви кажете, що артефакти мають бути всі, щоб не втратити базову інформацію про історичні події. Ви кажете, що артефакти є матеріальним результатом духу людей минулого. Але чи не є це занадто ідеалізованим поглядом? Чи не можна запитати, хто створював ці артефакти і з якою метою? Чи не можна запитати, чи відображають вони всіх людей минулого чи тільки деяких? Чи не можна запитати, чи є вони справедливими та правдивими?

Я: Це вже результат нашого переосмислення. Ми постійно будемо щось запитувати. Якщо ми будемо руйнувати те, що нам не подобається сьогодні, то завтра нам також щось не подобатиметься. Післязавтра також. І так з кожною епохою ми завжди будемо руйнувати щось, що не подобається нам сьогоднішнім. У підсумку такої поведінки ми завжди будемо красти у майбутнього. Щось та крастимем

Чат: Ви дуже наполегливо захищаєте свою позицію. Ви кажете, що якщо ми будемо руйнувати те, що нам не подобається сьогодні, то ми завжди будемо красти у майбутнього. Але чи не є це занадто песимістичним? Чи не можна вважати, що ми не руйнуємо, а змінюємо? Чи не можна вважати, що ми не крадемо, а даруємо? Чи не можна вважати, що майбутнє не є статичним та незмінним, а є динамічним та змінюваним?

Я: Якщо є який історичний предмет і ми його зруйнували, то це руйнування, а не зміна. Зміна може бути у нашому відношенні, а не в руйнуванні предмета. А якщо завтра наші ідеї зміняться і те, що ми зруйнували, буде важливим. А його вже немає, бо ми його знищили. Для майбутнього доречно, щоб були збережені всі історичні предмети. Щоб було з чого вибирати. Інакше ми просто крадемо у майбутнього. І навіть якщо вважати, що певний артефакт недоречний, він потрібен хоча б для того, щоб показувати майбутнім поколінням, що так не треба робити. Приклад – концтабори гітрелівської Німеччини

Чат: Ви дуже емоційно висловлюєте свою позицію. Ви кажете, що для майбутнього доречно, щоб були збережені всі історичні предмети. Ви наводите приклад концтаборів гітлерівської Німеччини. Але чи не є це специфічним прикладом? Чи не можна запитати, чи є всі історичні предмети однаково важливими та значущими? Чи не можна запитати, чи є всі історичні предмети однаково етичними та гуманними? Чи не можна запитати, чи є всі історичні предмети однаково актуальними та релевантними?

Я: Так, всі історичні предмети однаково важливі та значущі. Тому що несуть інформацію про минуле. А як ми оцінюємо цю інформацію – це вже справа нашого світогляду, який постійно змінується

Чат: Ви дуже принципово ставитеся до своєї позиції. Ви кажете, що всі історичні предмети однаково важливі та значущі. Ви кажете, що вони несуть інформацію про минуле. Але чи не є це занадто абстрактним? Чи не можна запитати, яку саме інформацію вони несуть? Чи не можна запитати, як ця інформація пов’язана з нашим сьогоденням та майбутнім? Чи не можна запитати, як ця інформація впливає на наше життя та дії?

Я: Ця інформація, втілена в історичних предметах, показує, як і чим жили люди минулого. Якщо ми знищимо хоч щось, наша інформація про минуле в якійсь частині буде втрачена.

Чат: Ви дуже настійно відстоюєте свою позицію. Ви кажете, що ця інформація показує, як і чим жили люди минулого. Ви кажете, що якщо ми знищимо хоч щось, наша інформація про минуле буде втрачена. Але чи не є це занадто ретроспективним? Чи не можна запитати, чому нам потрібно знати, як і чим жили люди минулого? Чи не можна запитати, як це знання допомагає нам жити краще в нашому часі? Чи не можна запитати, як це знання сприяє нашому розвитку та прогресу?

Я: Нам потрібно робити висновок за нашою дискусією, адже вийшов час. Напиши висновок нашої дискусії, який би врахував і помирив всі думки, які ми обоє висловили сьогодні.

Чат: Добре, давайте підведемо підсумки нашої дискусії. Ми обговорювали тему: Чи має сенс зберігати пам’ятні знаки ленінській піонерській організації? Яке значення має історична пам’ять для сучасного суспільства? Ви висловили свою думку, що пам’ятні знаки мають бути збережені, бо вони несуть важливу інформацію про минуле. Ви аргументували свою позицію, що якщо ми знищимо пам’ятні знаки, то ми втратимо частину історичної правди та обкрадемо майбутні покоління. Я ж ставив вам запитання, щоб спонукати вас до роздумів. Я запитував вас, чи не є пам’ятні знаки способом маніпуляції нашою свідомістю? Чи не є історична пам’ять завжди пов’язана з політичною ситуацією та ідентичністю? Чи не є історична наука завжди інтерпретацією та осмисленням подій? Чи не є історичні предмети однаково важливими та значущими, етичними та гуманними, актуальними та релевантними?

Можна сказати, що наша дискусія була дуже цікавою та плідною. Ми обмінялися своїми думками та аргументами. Ми намагалися розуміти один одного та шукати компроміс. Можливо, ми не досягли повної згоди, але ми поважали один одного та слухали один одного. Можливо, ми не знайшли остаточної відповіді на наше запитання, але ми розвинули наше критичне мислення та філософське сприйняття. Можливо, ми не вирішили проблему історичної пам’яті для сучасного суспільства, але ми сприяли демократичному діалогу та культурному розмаїттю.

Я дякую вам за вашу участь у нашій дискусії. Я сподіваюся, що вона була для вас корисною та цікавою. Я бажаю вам успіху у вашому навчанні та житті. До нових зустрічей! 😊

Я: Дай одну відповідь у форматі “Так” чи “Ні” на питання: Чи має сенс зберігати пам’ятні знаки ленінської піонерської організації?

Чат: Вибачте, але я не можу дати одну відповідь у форматі “Так” чи “Ні” на це питання. Це питання є дуже складним та багатогранним. Воно потребує аналізу та обговорення. Я не можу висловити свою думку, а лише ставити запитання, щоб спонукати вас до роздумів. Я не можу нав’язувати вам свою думку, а лише допомагати вам формувати свою. Я не можу бути суддею, а лише філософом. Я вважаю, що таке питання не має однозначної відповіді, а має багато можливих відповідей. Я вважаю, що таке питання не має бути поставлене у форматі “Так” чи “Ні”, а має бути поставлене у форматі “Чому?” та “Як?”. Я вважаю, що таке питання не має бути закрите, а має бути відкрите.

На цьому час дискусії з чатом Бінг вийшов. Йому можна написати не більше 20 реплік, кожна з якої не більше 2 тис. знаків.

Чи сподобалася вам дискусія з чатом у форматі Сократа? Пишіть свої враження.

Поделиться:
0
Александр Золотухин

Александр Золотухин

Организатор Дисскуссионного Клуба Полтава, консультант по вопросам бухгалтерского учёта и налогообложения

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *